Нові норми набрали чинності через три роки після того, як почав працювати сам мовний закон
В Україні з 16 липня 2022 року будуть штрафувати посадовців органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Адже саме цього дня набули чинності частини 2 та 6 статті 27 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» — рівно через три роки після того, як почав працювати сам мовний закон.
Кожен чиновник мав три роки для того, щоб на належному рівні вдосконалити свої мовні компетенції, перекласти свій офіційний сайт, сторінки в соціальних мережах (Telegram-канал, Youtube, Facebook тощо) державної мовою. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Він зазначив, що напередодні нового етапу імплементації мовного Закону роз’яснювальні листи направили головам усіх обласних військових адміністрацій, керівникам державних, комунальних підприємств, організацій тощо, щоб нагадати їм про особливості застосування штрафних санкцій за порушення мовного законодавства з 16 липня 2022 року.
За словами мовного омбудсмена, спочатку на порушника Закону чекає попередження з вимогою усунути порушення. І тільки тоді, коли вимога не виконана, представник мовного омбудсмена складатиме протокол і на порушника накладатиметься штраф.
«Це процедура не одного дня. Але я дуже сподіваюсь, якщо порушники і будуть, то це — одиничні випадки. Бо штраф — це не про гроші, це про репутаційні, іміджеві втрати”, — наголосив Тарас Кремінь.
Він зазначив, що для фіксації таких порушень важливо мати відповідні аудіо- та відеопідтвердження. Сплачуватися такі штрафи будуть до місцевих бюджетів. Питання сплати, відповідно до Закону, покладено на органи виконавчої служби Міністерства юстиції. Розмір штрафу становитиме від 3400 до 8500 грн. За повторне порушення штраф складає від 8500 до 11900 грн.
Тарас Кремінь нагадав, що три роки, аби українізувати свої користувацькі інтерфейси (телевізори, комп’ютери, мобільні телефони, автомобілі, праски тощо) мали усі ті, хто забезпечує громадян України товарами та послугами. Вони мали перекласти інтернет-сайти, в тому числі й сайти суб’єктів господарювання, які зареєстровані в Україні, і які реалізують товари та послуги в Україні. Те саме стосується і підприємств, установ, організацій державної, комунальної форми власності, органів державної влади, місцевого самоврядування.
«Після 24 лютого мова стала одним з найголовніших маркерів нашої ідентичності. Сьогодні масовий перехід на українську є доленосним, таким, який утверджує нас як націю», — наголосив Тарас Кремінь.
Що змінилося?
Відповідно до частини другої статті 27 комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу. Недотримання цієї вимоги має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості.
Тобто будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму – автомобіль чи пральна машинка — повинен бути «локалізований» для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи це електронний екран або панель керування зі звичайними кнопками.
Під користувацьким інтерфейсом мовний закон має на увазі всю зображувану інформацію, з якою безпосередньо взаємодіє користувач під час використання комп’ютерної програми і яка містить текст будь-якою мовою. Українськомовний інтерфейс за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії.
Відповідно до частини шостої статті 27 інтернет-представництва (в тому числі вебсайти, вебсторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної й комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари та послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі вебсайтів, вебсторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.
Тобто, як пояснив мовний омбудсмен, з 16 липня усі інтернет-ресурси, які використовуються як інтернет-представництва суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням.
