Чоловік з Бердянська боронив країну від ворога з перших хвилин повномасштабного вторгнення

Самовіддані дії українських військовослужбовців 53-ї бригади в перші тижні війни відіграли значущу роль у стриманні рашистської навали на Сході України. Серед бійців був і Андрій Холодняков, старший лейтенант офіцер.

Нині в Україні триває збір підписів петиція щодо присвоєння захисникові звання «Герой України» посмертно. Підписати петицію можна на сайті Електронних петицій до Президента України.

Читайте також: «Запорізький месник» з’явиться на одній з будівель Києва

У 2008 році чоловік здобув військову освіту на кафедрі військової підготовки при Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту. Потім пройшов військову службу за призивом, та після цього Андрій прийняв рішення продовжити військову службу у Збройних Силах України. З 2019 року брав участь у операції об'єднаних сил. А з початком повномасштабної війни разом зі своїми побратимами з 53-ї бригади брав участь у перших боях на Сході України.

Саме там через тиждень Андрій отримав поранення ніг та контузію. Але, отримавши першу медичну допомогу в евакуаційній бригаді, захисник відмовився від подальшої госпіталізації. На питання "Чому?", сказав " Якщо всі будуть їхати до шпиталю с такими пораненнями, хто ж буде ворога бити?".

Читайте також: Біля запорізького обласного ліцею з’явилася меморіальна дошка загиблому герою

В березні під час артобстрілу селища на Донецькому напрямку Андрій, виконавши бойове завдання та повертаючись на вихідну позицію, отримав поранення ноги та руки. Евакуювати його не було можливості - артобстріл та ворожі танки були всюди. Так Андрій потрапив в оточення. На пропозицію здатися у полон він відкрив вогонь. Військовий загинув від прицільного постілу рашиста. Йому було лише 34 роки.

У чоловіка залишились син, сестра з двійнят та батьки. Рідні тривалий час по крупицям збирали інформацію про обставини його загибелі. А про подробиці останніх хвилин життя Андрія близькі дізналися лише наприкінці 2022 року з повідомлень та дзвінка російського окупанта, в якого був телефон Андрія. Він був вражений спротивом українського воїна та просив вибачення за скоєне.


Фото: Суспільне Запоріжжя