Рівно 17 років тому в комплексі «Запорозька Січ» офіційно відкрили церкву на честь Покрови Богородиці
15 жовтня 2008 року в Національному заповіднику «Хортиця» відбулося офіційне відкриття одного із найважливіших об’єктів історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» - церкви на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Остаточно всі роботи були завершені у 2009-му. Про це повідомили у пресслужбі заповідника.
Дерев’яна церква Покрови є архітектурно-композиційною домінантою Внутрішнього Коша історико-культурного комплексу «Запорозька Січ». Це - діючий православний храм і, водночас, музейний об’єкт.
Проєкт цієї церкви створений відповідно до історичних аналогів культових споруд, розповсюджених в Україні у XVIII ст. Її прототипом була Троїцька церква із села Пустовійтівка Сумської області, збудована у 1773 році коштом останнього кошового отамана Петра Калнишевського.
Січова церква виготовлена із сосни і являє собою зрубну 3-банну конструкцію. Довжина будівлі — 18,7 м, ширина — 10,8 м. Вершина купола сягає 25 метрів над землею, а до верхівки хреста – 27 метрів.
Сьогодні, духовну опіку над Покровською церквою тримає Православна Церква України.
Зводили без жодного цвяха
Цікаво, що Троїцька церква в селі Пустовійтівка Роменського району Сумської області, що стала прототипом церкви у Запоріжжі - теж діючий православний храм. До 1929 року стан споруди був бездоганний, та за кілька років її зруйнували в числі сотень інших храмів.
Церква св.Трійці у Пустовійтівці 1920-ті
На початку XXI століття церкву відбудували. У 2006 році на Покрову храм освятили. Будівельники, які виграли тендер на відбудову церкви, зводили її старовинним способом, без жодного цвяха.
Церква Св.Трійці. с.Пустовійтівка. Наш час
Що відомо про Петра Калнишевського
Петро Іванович Калнишевський — останній кошовий отаман Запорізької Січі, народився 20 червня 1690 року в селі Пустовійтівка Лубенського полку (тепер Роменський район Сумської області).
У восьмирічному віці він приєднався до Запорізької Січі, де служив джурою в Кущівському курені. Згодом обіймав посади військового осавула та судді, а в 1762 році став кошовим отаманом. Попри те, що його обрали на цю посаду, Катерина ІІ усунула його того ж року після зустрічі в Москві.
У 1765 році, всупереч царській волі, старшина знову обрала його кошовим отаманом. Калнишевський був учасником російсько-турецької війни 1768—1774 років, за хоробрість у якій отримав золоту медаль з діамантами.
Після ліквідації Запорізької Січі в 1775 році Калнишевський був заарештований і засланий до Соловецького монастиря, де провів решту свого життя.
Він помер 12 листопада 1803 року у віці 113 років. За свою відданість Україні та православній вірі, у 2008 році він був канонізований Українською православною церквою.
Раніше ми розповідали, як понад 40 років тому на Хортиці відкрили музей історії Запоріжжя.
