Дім актора показав у Запоріжжі прем'єру Самотній захід Віктора Попова

Відомий режисер-експериментатор вперше за кілька років поставив виставу в Запоріжжі - вона може шокувати

Запорізький театр показав вражаючу та провокативну прем'єру - ексклюзивні подробиці

"Самотній захід" - перша в нашому місті, поставлена за чотири роки вистава відомого запорізького режисера-експериментатора Віктора Попова. Прем'єра відбулася на сцені Дому актора – театру-лабораторії "Vie" на острові Хортиця.

Віктор Попов був одним з організаторів театру "Vie", де пропрацював 12 років. Потім було чотири роки у театрі імені Магара, стільки ж у Кам’янському театрі імені Лесі Українки. Тому перша вистава такого режисера після його повернення до Запоріжжя – важлива театральна подія. З грудня минулого року він працює у Домі актора.

Читайте також: Головну роль у масштабній прем'єрі нового запорізького театру зіграв учасник "Голосу країни"

"Самотній захід" поставлений за п'єсою відомого ірландського драматурга Мартіна Макдони або Макдонаха з трилогії про мешканців району Коннемара, на заході Ірландії (звідси й назва). Вважається, що секрет популярності п’єс і фільмів Мартіна Макдонаха у блискучих, а часто й геніальних текстах.

Мартін Макдонах відомий як автор сценаріїв до фільмів «Сім психопатів», «Залягти на дно в Брюгге», «Три білборди за межами Еббінга, Міссурі». Стрічка «Банші з Інішерину» 2022 року, де він виступив як режисер, сценарист та співпродюсер, стала найкращим комедійним фільмом року за версією премії «Золотий глобус» і була номінована на «Оскар» у дев’яти категоріях.

Драматургія Макдонаха відрізняється психологізмом, абсурдною тупиковістю відомих життєвих ситуацій, жорстокістю людей та обставин. У "Самотньому заході" все це є - це жорстока, похмура комедія, яка шокує буденним описом страшних трагедій.

Про що "Самотній захід"

Брати Вален (Андрій Лятуринський) і Колмен (Андрій Верман) постійно, з дитинства, сваряться. Навіть у день похорону свого батька. Якого, як виявилося, убив Колмен за те, що той розкритикував його зачіску.

Місцевий священник, отець Велш (Ростислав Анасійчук) намагається примирити братів, але безрезультатно. Він страждає від алкоголізму і зазнає кризи віри, та й прихід йому дістався ще той. І Велш вирішує покінчити життя самогубством.

Священник передає братам через закохану в нього Ґерлін (Ксенія Бойченко) листа, в якому просить помиритися. Брати зізнаються, що робили одне одному поганого, вибачаються і вибачають. Але що далі, тим зізнання стають страшнішими...

"Віктор Попов взяв дуже складну, глибоку, провокативно п'єсу і поставив її з властивою йому майстерністю. Вважаю, що вистава на сто відсотків впишеться в репертуар, тому наш театр експериментує, працює з гострими й одночасно з дуже щемливими темами. Впевнена, що ця п'єса буде викликати бурхливе обговорення й саме це має відбуватись у сучасному театрі", - вважає в. о. директора-художнього керівника Дому актору Ольга Донік.

Чому режисер обрав саме цю п'єсу

"Мені завжди був цікавий Макдонах. А головне тут є актори, які можуть його зіграти. Все склалося.

Я пропонував цю п'єсу у всіх театрах, де працював. Ніхто з керівництва її брав. Вважали, що це не для нашого глядача, що не можна порушувати таку тему, що зараз і так сумно й багато горя. Але я з цим не згоден. Я проти того, що театр має бути місцем для розваг.

Попри те, що п'єса написана у 1997 році, Макдонах щось відчуває у сьогоднішньому дні. Тема віри й безвір'я зараз дуже загострилася. Вистава - пропозиція для роздумів", - розповів zprz.city режисер Віктор Попов.

"Макдонах бере такі теми, які ми можемо відганяти від себе, але вони все ж таки до нас приходять, нікуди від цього не подітися. Він чесний і жорсткий. Мені подобається ця жорсткість, без жодних сантиментів. Я дуже люблю його. фільми, переглядаю їх. Улюблений фільм - останній, "Банші з Інішеріну". А фільм "Залягти на дно в Брюгге" мене просто вразив", - відповідає Віктор Попов на запитання, чому любить Макдонаха.

Він розповів, що намагався не відходити від Макдонаха, поставив собі завдання - осягнути його, те, що він закладає у п'єсу. "Намагався заглибитися в Макдонаха, нічого не вигадуючи".

На питання, що було найскладнішим у роботі над виставою, Віктор Попов відповів:

"Скажу чесно, що в театрі "Vie" слабке технічне обладнання. Мені дуже важко було зібрати світло, звук. А робота була дуже плідною і атмосфера театру "Vie" нікуди не зникла".

Говорять актори

Актор Ростислав Анасійчук розповідає:

"Отець Велш - це така собі душа, яка шукає каяття, виходу із цього поганого світу і як людина - з цього міста. Він турбується більше не за свою душу, а за душі парафіянин. Він втрачає віру в себе і єдиний його шлях - спасти двох братів, які у цьому світі втратили все, навіть себе.

Дуже важка роль в плані емоційної роботи. Бо вникнути в роль Отця і відчути свого героя було важкувато. Але я вважаю, що це світла роль, світла особистість, яка наштовхне глядачів подумати про своє життя і щось змінити".

Актор Андрій Верман сказав, що у роботі над роллю найскладнішим було розпочати та зізнався:

"Працювати з такою драматургією - це щось неперевершене. І я працюю з Віктором Поповим перший раз, для мене це честь.

Дуже важко втілити ту кількість сенсів, які було закладено автором у його п’єсі. Який сенс вкладав я? Буденність буття і сприйняття її такої, як вона є, або боротьба з нею".

Думки глядачів

Цікава режисура, гарна гра акторів, але, попри це, мені вистава морально не "зайшла", досить важка. Хоча час пролетів непомітно. Талановито, але деструктивно. Дивитись "Самотній Захід" було морально важче, ніж читати цю п'єсу. Таку виставу швидко не забудеш. У якісь моменти виникала асоціація з фільмами Квентіна Тарантіно.

Ірина та Ганна – театралки, їм спектакль дуже сподобався.

"Спектакль, звичайно, сильний. Відносини між родичами зараз - дуже актуальна тема, особливо які по різні боки барикад. Тут, звичайно, все дуже жорстко, але в житті, напевно, буває і крутіше", - поділилася Ірина с zprz.city.

"На рівні емоцій - чудова гра акторів. Особливо сподобався актор, який грає старшого брата (Андрій Лятуринський). Мова дуже органічна, природна. Тут і переклад якісний, і виконання багате на модуляції.

За змістом треба думати, там багато чого накручено. Поки що головна думка: добрими намірами дорога в пекло вимощена. Священник хотів листом наставити й навчити, а що вийшло", - каже Ганна.

Євген буває в театрі рідко, йому спектакль не сподобався:

"Для таких спектаклів має бути попередження "Людям зі слабкою психікою не приходити". Просто страшні сцени ушкоджень людського тіла. Ненормативна лексика зі сцени – що це таке? Вважаю, що такі спектаклі неприйнятні. Що вони можуть донести до українського глядача? Якщо брати технічний бік, то тут претензій немає, актори – молодці”.

Поради для глядачів вистави "Самотній захід"

- Варто приїхати раніше і погуляти перед виставою вздовж берега Дніпра біля театру, там красиво.

До речі, на острові Хортиця неподалік від театру зберігся єдиний повністю вцілілий будинок менонітів.

- Будьте морально готові, що у виставі є постріл на сцені (деякі глядачі лякаються), ненормативна лексика та досить жорсткі сцени насильства та їхніх наслідків. Тому дітей брати із собою не треба. Власне, у театрі й попереджають, що показ для 18+.

- Якщо перша частина вам не сподобається, то й друга навряд, у ній ще більше трешових ситуацій. Тобто, якщо вам дуже морально важко, то можна піти в антракті. А якщо сподобається перша частина, то швидше за все сподобається вистава цілком. Тим більше, що після антракту дія динамічніша.

Читайте також: Чи правда, що Хортицю могли забудувати багатоповерхівками – цікаві факти від Музею архітектури Запоріжжя

- Візьміть з собою ліхтарики на дорогу назад, якщо ви не на машині. Біля театру є освітлення. А пряма дорога від театру до зупинки "Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія" була зовсім не освітлена, там темно. Вистава йде три години плюс антракт і закінчується після 19 години.