Запоріжсталевець-військовослужбовець отримав почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України

З початку повномасштабного російського вторгнення до лав ЗСУ приєдналося чимало запоріжців, і, зокрема, співробітників комбінату “Запоріжсталь”.

Багато хто з них долучився до лав ЗСУ за власною ініціативою ще у перші дні війни. Таке рішення прийняв того часу і електромонтер цеху холодної прокатки комбінату “Запоріжсталь”, офіцер запасу, нині військовослужбовець ЗСУ із позивним «Ямаха».

— На початку повномасштабної війни я сам звернувся до військкомату, бо відчував обов’язок — захистити рідний край і родину. Там мене визначили командиром взводу територіальної оборони. На навчання та підготовку часу не було, тож з перших днів ми зайняли оборону в околицях сіл нашого міста, бо чекали на прорив російських військ.

У березні ситуація на Запорізькому напрямку більш-менш стабілізувалася, ми відправилися туди, де були потрібні найбільше — на Донецький напрямок. Там ми з побратимами вже у лавах ЗСУ відбивали атаки російських військ і зупиняли їхнє просування — це було нашим головним завданням, — розповідає «Ямаха».

Майже за рік несення служби запоріжсталевець пройшов не один бій, важкий і небезпечний. Під час кількох отримав поранення та контузію. Однак і сьогодні продовжує захищати Україну та український народ від загарбників.

Нещодавно «Ямаха» отримав почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест» за виконання бойових завдань, високі показники у бойовій підготовці і мужність.

— В одному з перших боїв ми з невеликою групою побратимів піхотою вступили у бій з колоною ворожої техніки. Нам вдалося спалити БТР, підбити танк і ліквідувати їхню піхоту. Далі боїв ставало все більше, наприкінці квітня ми з товаришами по службі потрапили під прицільний обстріл ворожого танку. Ми отримали важкі поранення та контузію, але вижили. Потрапили у шпиталь, далі пройшли важку реабілітацію, і згодом повернулися на фронт, — поділився «Ямаха». — Під час реабілітації ми знайшли можливість та привезли гуманітарну допомогу хлопцям на фронт.

На долю запоріжця випало багато випробувань. У вересні захисник потрапив під вогонь міномета. Снаряд розірвався у трьох метрах від нього та його товариша, у результаті чого воїни отримали контузію.

— Мій побратим отримав осколкове поранення у голову, прямо на полі бою я надавав йому першу допомогу. Товариш живий, ми разом знову опинилися у шпиталі.

Після відновлення я знову повернувся до своїх бойових товаришів на фронт, де служу і сьогодні. А разом зі мною службу несуть колеги з «Запоріжсталі» — з агломераційного, мартенівського цехів, цеху водопостачання і ЦХП, — зазначив військовослужбовець.

Запоріжсталівці сьогодні служать під позивними «Німець», «Горинич», «Дід», «Канарис», «Механік», «Хорол», «Ханкук». Вони сміливо та завзято захищають рідну землю, і героїчно протистоять ворогу.

На підприємстві пишаються колегами-героями та надають мобілізованим металургам максимальну підтримку. Комбінат забезпечує захисною амуніцією (бронежилет та каска) усіх мобілізованих співробітників. Регулярно волонтери формують вантажі з допомогою для захисників та доставляють на передній край.

Читайте також: Як нацгвардієць разом із побратимами не допустив прориву окупантів до Запоріжжя