Більше ста років тому із запорізьких церков вивозили всі цінності
27 березня 1922 року при Запорізькому губвиконкомі створили комісію з вилучення церковних цінностей. Приводом для цього називають голод – вилученні цінності принаймні на словах обіцяють віддати комісії допомоги голодуючим. Більше про це розповів запорізький краєзнавець Роман Акбаш.
Читайте також: Засновник першого промислового підприємства у Запоріжжі – як склалась доля Абрахама Коопа
Зазначається, що навіть показово організовували декілька мітингів. Під час них «трудящі міста запропонували вилучити цінності з храмів і за них купити за кордоном хліб для людей, що голодують».
Згідно з відповідними рішеннями ВУЦВК вилученню підлягали вироби із золота, срібла, дорогоцінного каміння, платини та слонової кістки. Їх наказувалося вилучати не лише з православних церков, а й із монастирів, синагог, мечетей, молитовних будинків та костьолів. Вилученню підлягали навіть речі музейного значення. До речі, конфісковані раритети відправлялися до Москви. Ось така собі масштабна експропріація української культурної спадщини.
На початку роботи Запорізької комісії декларувалося, що вона повинна повести вилучення цінностей у тижневий термін. Але фактично комісія припинила свою діяльність лише у липні 1922 року.
Звичайно, були й противники такої експропріації. Наприклад, своє обурення та протест у заяві до Запорізької губернської комісії з вилучення церковних цінностей висловила парафіяльна рада Миколаївської церкви міста (район вокзалу). У відповідь був заарештований священник церкви Йосиф Калина – нібито за відмову віддати комісії срібну чашу та дарохоронницю, які пізніше були виявлені на його квартирі. Також за приховування церковного майна від вилучення були заарештовані настоятель Покровського собору Петро Красовський та благочинного отця Георгія Травлєєв.
Раніше ми писали, який вигляд мала більше 100 років тому Домова церква Святої Марії Магдалини у Запоріжжі.
