Історія святкування річниці козацтва
З 1 по 5 серпня 1990 року в Україні масштабно відзначали 500 річницю створення запорозького козацтва. Основними організаторами святкування були Народний рух України та Товариство української мови імені Тараса Шевченка. Про те, як проходило свято розповіли на сайті Острів Хортиця.
Читайте також: У заповіднику "Хортиця" побував нащадок останнього гетьмана України, який живе в Австрії - фото
Тими днями на Січеславщині у рамках святкування вшановували пам’ять кошового отамана Івана Сірка та дослідника козацтва Дмитра Яворницького. Проводили конференцію у Нікополі, на якій зібралося багато провідних українських вчених. Святкування 500-річчя українського козацтва тривало 5 днів.
Апогеєм свята стали події на о. Хортиця та Велика хода по Запоріжжю. Пів мільйона осіб майже з усієї України зібралися тоді на острові, з якого почалися витоки козацтва і потім пройшли від Правого берега через Дніпрогес до центру міста, де відбувся мітинг.
Тоді, 5 серпня 1990 року, майдан «Козацьке коло» був одним з основних місць відзначення 500-річчя запорозького козацтва.
Ось як згадують події 5 серпня 1990 р тодішні учасники: «…О десятій годині колона автобусів, увішана синьо-жовтими прапорами, вирушила в напрямку до Хортиці через містечка й села Запорізького краю. Люди в цих населених пунктах виходили й уважно розглядали небачене видовище.
Скоро прибули на берег Дніпра, навпроти Хортиці. Залишивши автобуси, учасники свята перейшли на острів. Посланців усіх областей України обійшли коло вічового майдану, познайомились з відбудованими спорудами Запорізької Січі. Після закінчення торжеств на острові учасники свята, за розпорядженням членів оргкомітету на чолі з Миколою Поровським, вишикувались в колону і о 12 годині колона рушила через греблю Дніпрогесу до центру Запоріжжя, розтягнувшись майже на 10 км. В голові колони йшли Іван Драч, Дмитро Павличко та інші.
Коли колона влилася на греблю Дніпрогесу молоді хлопці, вийшовши з рядів учасників свята, розпочали закріпляти на опорах світильників національні прапори. Залишивши за собою греблю Дніпрогесу, могутня колона учасників урочистостей розпочала рух по вулицях міста, розтягнувшись на декілька кілометрів».
Ось як охарактеризував ці події Іван Драч: «Ось у мене в руках козацька шабля, подарована музеєм на Хортиці. Ніяка булава нічого не варта, якщо є шабля в руках. Але Народний Рух України вкладає цю шаблю в піхви, тому, що зараз лише духовна єдність, мир, братолюбіє можуть перемогти на цій землі, подолати все те, чого не подолав український народ упродовж століть.»
«Вперше я сюди приїхав влітку 1990 року, коли проходило святкування 500-річчя запорозького козацтва. Тут було величезне зібрання людей. Я пам'ятаю, була величезна хода, яка йшла центральним проспектом. Я теж там йшов. Був тоді ще школярем. Переїхав з Луганська до Харкова і з харківською делегацією ми приїхали сюди до вас.
Пам'ятаю, що було дуже багато синьо-жовтих прапорів. І якесь дивовижне відчуття змін, які насуваються. Я дуже добре запам'ятав тодішнє Запоріжжя. Для мене це було щось нове», - так згадував велике святкуваня письменник Сергій Жадан в ексклюзивному інтерв’ю нашій жуоналістці.
Заходи відбувалися вже після проголошення Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 р і були спрямовані проти компартійного режиму в Україні. Запоріжжя побачило тисячі синьо-жовтих прапорів.
Сам маршрут, яким прямували сотні тисяч учасників з усієї України був доволі символічним – від Нікопольщини, де було п’ять Запорозьких Січей – до Хортиці, де зароджувалось козацтва і де була перша Січ.
Але з тих часів минуло вже понад два десятиліття і козацька тематика не була популярною серед істориків. Відзначення 500-річчя козацтва надало нового поштовху до вивчення цієї славетної сторінки історії українського народу. А учасники тієї події згадують про неї, як одну з найвизначніших у їхньому житті, усвідомлюючи, що тим самим вони наближали незалежність.
Раніше ми писали про історію народження острова Хортиця.
