ПрАТ «Запоріжкокс» відзначає 88-му річницю з дня заснування
Сьогодні, 15 квітня, ПрАТ «Запоріжкокс» відзначає 88-му річницю з дня заснування. Саме в цей день 1934 року на коксовій батареї № 1 випустили перший кокс.
У цьому році «Запоріжкокс» відзначає свою річницю в нових умовах – під час війни. Вона стала великим викликом, який персонал підприємства успішно долає.
З 2 березня на «Запоріжкоксі» зупинили виробництво через загострення воєнних дій у Запорізькій області. Методом гарячої консервації зупинили коксові батареї. Також частково зупинили енергетичні та хімічні цехи, повністю – допоміжні підрозділи.
Поступово повертатися до роботи «Запоріжкокс» почав з 1 квітня. На підприємстві частково відновили роботу вуглепідготовчого та коксового цехів, цехів уловлювання, сіркоочищення, а також допоміжних підрозділів. Завод поступово вивів з режиму консервації всі три коксові батареї № 2, 5, 6.
Як розповідає начальник коксового цеху Максим Хілай, гаряча консервація виробництва – це унікальний досвід для підприємства, адже виробництво ні разу не зупиняли з часів Другої світової війни. Цей процес професійному колективу вдалося провести успішно. У нагоді став досвід підприємств Донбаса.
— Процес консервації пройшов згідно раніше розробленого плану. Ми використовували досвід підприємств Метінвесту, які працювали в Макіївці, Алчевську, Донецьку та проводили консервацію виробництва у 2014 році. Зазначу, що процес консервації був достатньо складний, адже він проходив з наявністю коксу в камерах. Нам треба було підтримувати обігрів батарей та слідкувати за газопроникністю, щоб не надходило повітря в камери коксування, і, як наслідок, не відбулося горіння коксу. Наші працівники цілодобово контролювали та регулювали роботу обладнання. Завдяки злагодженій роботі газової групи під керівництвом Глущенка Валерія Васильовича і процес консервації, і процес пуску батарей відбувся без суттєвих помилок та погрішностей. Після консервації ми видали усі печі, жодної не забурили.
Зараз ми відновили більш-менш стабільну роботу, що дуже нас тішить. Розконсервація коксового цеху і пуск коксових батарей стали своєрідним подарунком до річниці «Запоріжкоксу». У наших працівників бойовий настрій, навіть додому йти не хочуть, бажають працювати, — розповів начальник коксового цеху Максим Хілай.
Зважаючи на нестабільну ситуацію у країні, на повну потужність підприємство ще не запрацювало. Однак, всі виробничі плани вдається своєчасно виконувати.
Працівники підприємства розповідають, що дуже раді повернутися до роботи. Адже це — запорука економічної стабільності регіону і всієї країни.
- Я працюю на «Запоріжкоксі» з 2011 року. І подібні умови праці переживаю вперше. Звичайно, війна в Україні застала нас раптово, але ми готувалися до всіх можливих сценаріїв. Консервація виробництва була для нас новинкою, але до неї ми були готові. Завдяки цьому нам вдалося і законсервувати, і розконсервувати батареї без надзвичайних чи аварійних ситуацій. Особисто я дуже радий, що наш колектив повернувся до повноцінної роботи. Ми плідно працюємо, виконуємо всі поставлені плани та у будь-який час готові підвищити потужність виробництва, якщо отримаємо команду, — розповів газівник коксових печей Дмитро Соболь.
Зараз кожен працівник на своєму місці докладає зусиль, аби коксовий цех своєчасно постачав кокс споживачам. Барильєтчики, газівники, слюсарі-ремонтники — важко перерахувати усіх, хто наразі забезпечує своєчасне виробництво коксу та надійну роботу обладнання. Зокрема, Дмитро Соболь, Василь Клочанюк, Роман Жук, Веніамін Зудін, а також майстри з регулювання обігріву Сергій Мєтєль, Данило Заводчиков.
— Я хотів би окремо відзначити кожного з колективу коксового цеху, подякувати за віддану працю, професіоналізм та вміння підлаштовуватися під будь-яку ситуацію. А також — привітати усіх із днем народження рідного «Запоріжкоксу». Мирного нам неба над головою та виробництва на повну потужність! — привітав із 88-річчям підприємства Максим Хілай.
