Знаковий для Запоріжжя завод зустрічає феноменальний ювілей
Понад півтора століття! Заводу, який випускав найпопулярніший запорізький виріб, сьогодні виповнюється 160 років. Його продукція стала народною, додала усміхненої слави нашому місту й потрапила в анекдоти.
Мова про Запорізький автомобілебудівний завод, котрий і досі найчастіше називають по-старому: «Комунар».
Читайте також: Нове життя: батько та син з Києва відреставрували горбатий «Запорожець» - фото
Оскільки нинішні часи не надто налаштовують на свято, тож розкажемо, як справляли найкрасивішу дату в історії заводу – його століття. Відбувалося це 20 жовтня 1963 року.
Віковий ювілей «Комунар» зустрічав, ще випускаючи продукцію для села - тракторні причепи, вузли кукурудзозбиральних комбайнів. Але символом заводу вже став мікролітражний автомобіль. Це була епоха легендарного горбатого «Запорожця» - ЗАЗ-965.
Святковий колаж у газеті «Индустриальное Запорожье» від 20 жовтня 1963 року. Підпис під ним промовляв: «Різні професії у цих людей. Та всіх їх об'єднує одне – прагнення зробити автомобіль «Запорожець» найкращим у світі»
Напередодні ювілею в кремлі видали указ про нагородження «Комунару» орденом Трудового Червоного Прапора.
Читайте також: Внаслідок ракетних ударів по Запоріжжю постраждали два місцевих стадіони - фото, відео
Через 13 років – на початку 1976-го – з нагоди випуску мільйонного «Запорожця» автозавод буде вдостоєний більш статусного ордену Жовтневої Революції. А поки, у жовтні 1963-го, – святковий мітинг на заводі, урочисті збори в Палаці культури імені Жданова (тепер ПК ЗАЗ). І нові соцзобов’язання у відповідь на орден, оприлюднені на мітингу. Найцікавіші з цих зобов’язань: річний план до 24 грудня, 900 «Запорожців» понад план і запчастин до них на 200 тисяч карбованців.
Робітники на мітингу слухають вітання і нові завдання для себе
Цей малюнок став ознакою 100-ліття заводу
Малюнок був і в основі пам’ятного значка. Прикметно, що тут уже зображений автомобіль нового покоління, хоча до його випуску лишалося ще три роки
- 5 година вечора. Стихають звуки оркестру. Зал заповнюють робітники, робітниці, інженерно-технічні працівники автозаводу, численні гості, – так описувала початок урочистостей в палаці культури газета «Индустриальное Запорожье». З гостей найвищі – перший секретар промислового обкому компартії Олексій Титаренко, заступник голови Придніпровського раднаргоспу Віктор Іванов (до і після цієї посади він – багаторічний директор трансформаторного заводу), перший секретар сільського обкому компартії Федір Мокроус, директори «Запоріжсталі» Лев Юпко і «Дніпроспецсталі» Костянтин Єльцов.
І, звичайно, ювілярів привітали піонери.
У залі під час урочистих зборів
Але найцікавіше сталося за три тижні до всіх тих церемоній.
30 вересня 1963 року в Запоріжжі були помічені два «Запорожці» з якутськими номерами. Зупинилися вони біля воріт гарантійної майстерні автозаводу «Комунар». Водіями виявилися молодші наукові співробітники з Якутська Володимир Генкін і Олександр Варшавський. Машини вони купили, як тоді було заведено, у порядку черги.
Подорож до Запоріжжя тривала два місяці. Виїхали в спеку, потім почалися зливи, далі – приморозки і знову суцільні дощі.
Якутські мандрівники і їхній товариш у Запоріжжі
- Ваші машини навіть плавати вміють, - розказували відчайдушні туристи. Була така пригода: виїхали на берег річки Амги, а поблизу ніяких мостів. Тоді «Запорожців» узяв на буксир ЗІЛ і переправив їх на другий берег уплав. Після такого форсування мікролітражки покотили собі далі.
Читайте також: На Запорізьку АЕС завезли оленярів з Якутії - подробиці
Загалом проїхали 10 тисяч кілометрів (ресурс «Запорожця» тоді складав 30 тисяч кілометрів). На всьому шляху знадобилося лише техобслуговування, жодна деталь не потребувала заміни. Розхід бензину склав 8 л/100 км на одній машині й 10 л/100 км на другій.
До старту Генкін наїздив на своєму «горбатому» 7985 кілометрів, Варшавський – 3500.
- Часто ваші машини незаслужено критикують, - підсумували водії. – Цілком даремно. Критикани переважно з тих, хто не може експлуатувати й доглядати машину. У хороших руках «Запорожець» служить чудово. Наші машини, котрі прийшли сюди, де їх виготовили, знаходяться в задовільному стані.
Автомобілі завзятих мандрівників відправили в експериментальний цех заводу на розбирання й вивчення.
А по гарячих слідах туристи порадили зробити доступнішими багато точок двигуна, краще захистити бензопровід, зробити надійнішими капронові вкладиші шарнірів рульових тяг.
Капронові? О, це ж 1963 рік – доба «великої хімії» в СРСР! Якраз тоді радянський лідер Микита Хрущов на пленумі доповнив ленінську формулу комунізму: «Комунізм – це є радянська влада плюс електрифікація всієї країни плюс хімізація народного господарства». І подивіться, що робилося на шпальтах «Индустриального Запорожья» в листопаді-грудні 1963 року (це ще далеко не все).
З приводу останнього ходив такий анекдот.
— Ви уже запаслися милом і пральним порошком?
- Ні, а навіщо?
— Ну, як же, Хрущов тепер взявся за хімію! (натяк на те, що коли Микита Сергійович впритул зайнявся сільським господарством, виник дефіцит продуктів).
І погляньте, під якими рубриками вміщувала газета світлини передовиків (підписи під фото подаємо також автентичні).
Близько ста різних виробів із пластмас виготовляє Червоноармійський (зараз Вільнянський) райпромкомбінат. Сорок чотири пластмасові деталі відливаються для автомобіля «Запорожець».
Зараз тут освоюється виробництво нової деталі - керма, раніше комунарівці отримували її з орєхово-зуєвського заводу «Карболіт».
На знімку (зліва направо): технолог пластмасового цеху Іван Данилович Лобасенко та ливарник Григорій Олексійович Буланов за перевіркою якості керма
Багато різних деталей із замінників застосовується на автозаводі «Комунар».
На знімку: слюсар-складальник О. Єременко встановлює щиток прибору до автомобіля «Запорожець», виготовлений з капрону
А заснував автомобільний завод меноніт голландського походження Абрагам Кооп. Це він у жовтні 1863 року відкрив свою першу мануфактуру, а згодом на базі чотирьох його підприємств більшовики створили «Комунар». Водночас радянська пропаганда зверхньо називала бізнес Коопа не інакше як «маленьким напівкустарним підприємством, що випускало примітивні косарки й металеві частини до вітряків».
Насправді ж ця компанія 1913 року злилася з аналогічними підприємствами Одеси та Єлисаветграда, утворивши потужне товариство «Урожай». Цей синдикат успішно продавав добротну продукцію Абрагама Коопа в Європі та Азії.
За іронією долі особняк Коопа стоїть тепер на вулиці, яка носить ім’я директора відібраного у власника заводу - Сергія Серікова. Саме Серіков очолював підприємство, коли святкували 100-ліття «Комунару».
Читайте також: У промисловому районі Запоріжжя перейменували низку вулиць - подробиці
І на закінчення такий факт. 2020 року в США пішов з життя 90-літній уродженець Кишинева Олександр Варшавський.
На своєму довгому віку Олександр Володимирович Варшавський став зіркою геологічної науки. І, найімовірніше, що саме він у молодості був одним з тих двох екстремалів, що доїхали на субтильних «Запорожцях» від вічної мерзлоти до заводу-ювіляра в українському степу.
Слава богу, що не побачив тестування російської зброї на українцях.
7 класичних радянських анекдотів про «горбатого»
***
- А чому в «Запорожця» двигун ззаду?
— Ну, чим думали, туди й ставили.
***
- А навіщо «Запорожцю» багажник спереду прилаштували?
- Так він з такою швидкістю пересувається, що якщо за багажником не приглядати, то можна й без манатків залишитися.
***
- Найтихіший радянський автомобіль – «Запорожець».
- ???
— Бо коли їдеш, вуха колінами затуляєш.
***
- Що спільного між «Запорожцем» і вагітною 8-класницею?
- І те, й інше – ганьба для сім'ї.
***
— «Запорожцем» треба керувати трьома руками!
- Чому?
— Однією тримаєшся за кермо, другою — за коробку передач, а третьою витираєш сльози!
***
Пасажир у ЗАЗ-965 запитує:
- А що це за такий довгий сірий паркан справа?
- Це не паркан, це бордюр!
***
Солідний чоловік прицінюється на стоянці біля комісійного магазину до 965-го «горбатого». І філософськи промовляє: «Десять хвилин ганьби, зате я на роботі».
***
З падінням радянської влади хлинув потік іномарок з-за кордону. Тоді ж з’явилася нова серія анекдотів, така собі неокласика: «Запорожець» проти «Мерседеса».
Запорізький автомобілебудівний завод: роки
1863 – Абрагам Кооп відкриває свій перший завод.
1908 – у Мелітополі засновують завод з виробництва нафтових двигунів, який згодом постачатиме силові агрегати для «Запорожців».
1929 – випускають перший український зернозбиральний комбайн.
1960 – починається виробництво народного автомобіля ЗАЗ-965 «Запорожець».
1966 – запускається у виробництво «Запорожець» другого покоління ЗАЗ-966.
1987 – запуск у серію передньопривідної «Таврії».
1998 – ЗАЗ починає співробітництво з Daewoo. В Іллічівську складають крупновузловим методом Daewoo Lanos.
2003 – Daewoo продає свою долю в спільному підприємстві, завод стає закритим акціонерним товариством «Запорізький автомобілебудівний завод».
2004 – початок складання в Запоріжжі ВАЗ-2109/099, Opel Astra G і Dewoo Lanos.
2008 – повномасштабне виробництво Dewoo Lanos.
2009 – пожежа на лакофарбовому складі заводу, внаслідок якого з опіками ушпиталені троє співробітників.
2010 – випуск ЗАЗ Forza (копія китайської Chery A13).
2012 – запущена ЗАЗ Vida.
2014-2016 – труднощі зі збутом.
2017 – зупинено випуск моделі Lanos.
2019 – майно підприємства виставлено на торги.
2020 - складання кількох моделей Lada, Renault Arkana та Kia Rio з російських комплектуючих.
Майбутнє підприємства неясне.
Фото: газета «Индустриальное Запорожье», afp.com.ua, babel.ua, twincitiescare.com, favoritmarket.com
