У Запоріжжі продовжується проєкт «Фізична реабілітація дітей через плавання», ініційований Денисом Силантьєвим за підтримки Метінвесту

Наприкінці літа у Запоріжжі стартував проєкт «Фізична реабілітація дітей через плавання». Його ініціатором став срібний призер Олімпійських ігор та волонтер Денис Силантьєв. Ініціативу підтримала Група Метінвест: аби діти-вимушені переселенці  займалися безкоштовно, компанія виділила 235 тисяч гривень.

Як відновлювально-реабілітаційний захід, плавання - це для дітей це просто суперово. Так вважає заслужений тренер України з плавання Сергій Проняєв, який займається дітьми у цьому проєкті. До речі він – перший наставник Дениса Силантьєва.

Один з учасників проєкту, 14-річний Євген, приїхав до Запоріжжя із Маріуполя. Женя розповів свою історію, а також про те, як він почав займатися спортом у Запоріжжі.

- До війни ми жили у Маріуполі добре, у мене там були друзі, - розповідає Євген. - У вільний час читав книжки. Маріуполь був красивим містом.

Ми поїхали з Маріуполя 24 лютого. Прокинулися о 4-й ранку, першою прокинулася мама. Почало бахати, увімкнулась сирена. Їздила машина з українськими військовими, оголошували, щоб усі сиділи вдома, нікуди не виходили та зберігали спокій.

24 лютого о 7-й ранку ми були вже на автовокзалі. Виявилося, що до Запорізької області їде один-єдиний автобус, він вирушав о 12 годині. Поки ми чекали, то були чутні вибухи, вікна тремтіли. Цим автобусом ми доїхали до якогось селища, звідти нас забрали родичі. Ми приїхали до бабусі та дідуся до села Новозлатопіль. Але зараз воно окуповане.

До початку березня все було гаразд. А потім зайшли російські військові та почали їздити селом, зупинилися там. Потім зайшли наші військові, почалася перестрілка... Наприкінці березня біля нашого будинку розірвався снаряд і у вікно залітав маленький уламок, розбив скло. Ми його заклеїли. Ми лежали в будинку на матрацах на підлозі. Коли стріляли, то накривалися ковдрами, щоб захиститись від скла, якщо вилетять вікна. 28 березня російські військові випустили нас.

Бабуся та дідусь залишилися в Новозлатополі, бо дідусь був з інвалідністю, у нього не було ніг. А 14 травня до будинку залетів снаряд і дідуся вбило осколками. Бабуся залишилася живою і зараз вона теж живе з нами в Запоріжжі, ми винаймаємо квартиру. У мене ще є рідні брат та сестра.

У Запоріжжі я раніше не був. Тут навчалася моя мама та живуть наші родичі. Деякий час ми жили у родичів, потім вирішили винайняти квартиру. У Запоріжжі нас прийняли добре. Надають гуманітарну та матеріальну допомогу, знайшов нових друзів.

Зараз я займаюсь у спортивному ліцеї. Коли ми приїхали, то, як переселенці, жили в цьому ліцеї, я зацікавився спортивними заняттями. У ліцеї навчаюсь і живу, а на вихідні – до батьків. В ліцеї займаюся академічним веслуванням. До того я спортом не займався. Та й плавав погано, але люблю. А завдяки цій програмі навчився плавати добре.

Мені подобається ходити на заняття до басейну. Погані думки йдуть одразу, коли я плаваю. Відчуваю, що й фізично це на користь.

Заняття в межах проєкту «Фізична реабілітація дітей через плавання» триватимуть до кінця жовтня. За цей час заняття відвідають близько 100 дітей вимушених переселенців, які мають ментальні політравми. Діти навчаються плавати кількома способами і пропливати 25 метрів без зупинки. Заняття сприятимуть нормалізації стану маленьких переселенців завдяки руховій активності, пізнаванню нового, позитивним емоціям і корисній зайнятості.

Ініціатором проєкту виступив  Денис Силантьєв – запорізька гордість, чемпіон світу та Європи з плавання.

- Ми хочемо дати дітям можливість і оздоровитися, і навчиться плавати, і реабілітувати їх навіть більше психологічно, тому що, переживши такі стреси, переживання, пов’язані з військовими діями, з окупацією, з переселенням, їм потрібно перемикатися, їм потрібно давати можливість прибрати кудись цей стрес та переживання. А вода це дуже добре робить, - зазначив Денис Силантьєв.

Читайте також: У Запоріжжі та області облаштували 10 освітніх хабів з комп'ютерами для вимушених переселенців.

Фото Олександра Прилепи