Запоріжжя залишилось без патріота та вченого, а сім’я - без чоловіка та батька

Завжди позитивний, розумний, захоплений археологією, гідроархеологією та історією і вмів захопити нею на своїх екскурсіях — таким запам’ятався мені завідуючий науковою бібліотекою та архівом Національного заповідника «Хортиця», «кіборг», депутат Запорізької міської ради В’ячеслав Зайцев. До речі, й познайомилась з ним саме, як з чудовим екскурсоводом під час презентації «Січової пушкарні» у історіко-культурному комплексі «Запорозька Січ» у 2013 році. Екскурсії він вів у колоритному костюмі козака. (Невеличке інтерв’ю, взяте тоді у В’ячеслава Зайцева, читайте нижче). 

…Ще три дні тому В’ячеслав постив у «Фейсбук» своє фото зі служби з котиком. (Раніше фотографувався з ним, коли той був малим кошеням).

 


Ще сьогодні зранку він виставив своє фото з донецьких степів з проханням допомогти у зборі грошей на ремонт двигуна  для «нашого сталевого коня». І написав «Переможемо разом!».


А через декілька годин В’ячеслава не стало. Він загинув 5 жовтня під час бойового завдання в Донецькій області. Йому було 42 роки, виповнилось 6 вересня.

Як ми повідомляли, про загибель Вʼячеслава Зайцева написав у телеграм-каналі секретар Запорізької міської ради Анатолій Куртєв (читайте за посиланням).

- Я знав його в першу чергу як своего студента, який ще у молоді роки показав себе як справжній боєць. І тоді, коли закидував фарбою бігборди негідника Януковича, і коли відмовився каятись і вибачатись на вимогу горе-ректора. І тоді, коли у 2014 році в перших рядах поїхав з Майдану на фронт, поповнивши ряди захисників донецького аеропорту, — написав у своєму телеграм-каналі голова Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Старух, висловлюючи співчуття.

Загибель В’ячеслава Зайцева приголомшила запоріжців — його багато хто знав. Люди діляться сумною звісткою у соцмережах, співчувають і пишуть, що не можуть повірити. Загибель такої людини — величезна втрата для Запоріжжя.

Яким В’ячеслав Зайцев запам’ятався у заповіднику «Хортиця»


Докладніше всього про В’ячеслава Зайцева розповіли на сторінці у Фейсбук» Національного заповідника «Хортиця», де він працював:

- Завжди усміхнений, жартівливий, позитивний, невідмовний. Історик, науковець, дослідник пам’яток запорозького козацтва, археолог, гідроархеолог, і в той же час незламний «кіборг», відважний воїн, який до останнього подиху захищав свою державу. Слава був уособленням боротьби та незламності.

В 2014 році він пішов боронити країну від російського ворога, був у найгарячіших точках Донбасу серед яких – Донецький аеропорт. Через рік повернувся додому – зайнявся депутатською та науковою діяльністю, очолив інформаційний відділ Національного заповідника «Хортиця». Згодом очолив сектор «Кам’янська Січ» — той, що займався пам’яткою національного значення, яка ось-ось вирветься з-під окупації.

В лютому, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, він не вагаючись знову відправився на фронт.

Не злічити добрих та важливих справ, які зробив для нас всіх та для України цей мужній чоловік, колега, батько, син, друг, товариш, меценат. В заповідник прийшов у 2011 році екскурсоводом. Відтоді завоював наші серця ерудованістю, харизмою та почуттям гумору. Згодом очолив наукову бібліотеку.

Переймався археологією, пам’ятками, островом Хортицею. Особливо любив працювати з дітьми. Його неперевершені екскурсії запам’ятовувались надовго. Не минало жодного дня, щоб він не придумав та не втілив якийсь проект.

Він віддав життя, б’ючи ворога, за Україну, за кожного з нас.

У нього залишилась дружина і маленька донечка. Приносимо щирі співчуття родині.

Ми пишаємось що знали тебе, Вячеславе.

Вічна пам‘ять! Герої не вмирають!


«А ми на якому березі Дніпра знаходимося?». Інтерв’ю В’ячеслава Зайцева 2013 року

Тоді, у 2013-му, В’ячеслав Олексійович відповідав на моє запитання, що дивує відвідувачів «Запорозької Січі» та чим вони дивують співробітників комплексу.

– Іноземці дивуються, що комплекс має своє коріння безпосередньо на цьому місці, – розповідав В’ячеслав Зайцев. — Тому що на Заході часто-густо ставлять комплекси — китайські, індійські, відірвані від рідних місць. З об’єктів їх, мабуть, найбільше дивує будинок кошового отамана — багате, оздоблене житло. У принципі, всі інтер’єри цікавлять. Дивує іноземців і те, що люди жили під такими простими дахами, що їм не потрібні були якісь євроремонти. А росіяни та українці часто згадують, що у селі у бабусі бачили саме такі будинки.

Завдяки фільму «Тарас Бульба», який знімали й у нас у комплексі «Запорізька Січ», ми відчуваємо певний наплив туристів – росіян, білорусів, українців. До речі, туристи вражають нас тим, що частина з них вважає — комплекс збудували спеціально для фільму, називають його декораціями «Тараса Бульби». Причому так вважають навіть запорожці – вони приїжджають нечасто, переважно привозять гостей. Насправді ж зведення комплексу ми планували ще з 60-х років минулого сторіччя.

А буває, що мешканці нашого міста, зайшовши до нас, питають: «А де тут уже починається Хортиця?». Серйозно вам говорю! Пояснюємо, що комплекс знаходиться на острові Хортиця, що знаходиться посеред Дніпра.

Коли проводжу екскурсії для школярів, пояснюю: там – правий берег Дніпра, там – лівий. І питаю: «А ми на якому березі Дніпра знаходимося?». І лише невеликий процент відповідає, що ми не на березі, а на острові.

…Наша переписка в мессенджері по роботі (я робила додбірку «Українські військові та пухнастики» за участю В’ячеслава Зайцева) закінчилась моєю фразою «Бережіть себе».

Висловлюємо співчуття рідним та близьким В’ячеслава Зайцева.

Читайте також: У Гуляйполі під час ракетного обстрілу загинули заступник міського голови та директор комунального підприємства.

Фото за сторінки В’ячеслава Зайцева у «Фейсбук», Віталія Лівадного та автора