Селище з історією понад 120 років: що відомо про Тернувате на Запоріжжі
Селище Тернувате, що нині входить до Запорізького району та є центром Тернуватської територіальної громади, має складну й багатошарову історію, яка тісно пов’язана з розвитком залізничної інфраструктури та економіки регіону.
Про це розповіли дослідники ГО «Гуляйпільські старожитності» на сторінці спільноти у фейсбуці.
Вокзал станції Гайчур
Своє життя поселення розпочало наприкінці ХІХ століття як залізнична станція Гайчур на гілці Бердянськ — Чаплине. Спочатку тут проживали переважно працівники залізниці та обслуговуючого персоналу.
Місце для будівництва обрали на високому вододілі лівобережжя річки Гайчур — території, яка в історичному минулому була пов’язана з одним із відгалужень Муравського шляху.
Читайте також: Від ярмарків до революцій: що приховують Площа Свободи та історичні будівлі Запоріжжя (фото)
Станцію відкрили у 1898 році, і відтоді невелике поселення почало активно розростатися. Завдяки вигідному розташуванню воно швидко перетворилося на важливий інфраструктурний вузол регіону, зокрема для експорту зернових культур до порту Бердянськ.
Поряд зі станцією з’являлися пакгаузи, житло для робітників, ремісничі майстерні та інші господарські об’єкти.
Пакгауз станції Гайчур
Помітний вплив на розвиток території мав підприємець німецького походження Едуард Гєйн. Йому належала економія Гєйнріхсталь, пивоварний завод, паровий млин, а також значні об’єкти комерційної та житлової нерухомості поблизу станції.
У період Української революції 1917–1921 років станція Гайчур набула стратегічного значення. За контроль над нею точилися бої між різними військово-політичними силами — Революційною повстанською армією (махновцями), білогвардійцями та червоними військами.
Контроль над висотами та залізничним вузлом відкривав шлях у напрямку Гуляйполя.
У радянський період у селищі розвивали промислову інфраструктуру, було збудовано елеватор і відкрито низку підприємств. У 1946 році населений пункт отримав сучасну назву — Тернувате.
Елеватор при станції Гайчур
За історичними даними, чисельність населення зростала поступово: у 1913 році тут проживало 262 особи, у 1923 — 402, у 1938 — вже 714 мешканців.
Будівельна бригада Бабаніна Феодосія Семеновича на будівництві елеватора
Сьогодні Тернувате зазнало значних руйнувань унаслідок російської агресії, а місцеве населення було евакуйоване.
Дослідники зазначають, що старі світлини, які збереглися у родинних архівах мешканців громади, були оцифровані під час експедицій 2023–2025 років, а сучасні фото фіксують стан селища у 2025 році.
Раніше ми розповідали, які незвичайні менонітські будівлі можна побачити в Запоріжжі.