Запоріжець показав красу сіл та містечок Запорізької області, багато з яких зараз окуповані
Виставку Виставку "Архітектура Запорізького краю. Історія, яку маємо зберегти" відкрили у Запорізькій обласній універсальні науковій бібліотеці. На презентації побувала zprz.city.
В експозиції представлено 120 акварелей запорізького краєзнавця Костянтина Антонця, який просто закоханий в старовинну архітектуру невеличких населених пунктів нашого краю і ділиться своїм баченням з іншими.
Костянтин Антонець з 2008 року подорожує селами та містечками нашої й сусідніх областей, вивчає їхню історію, шукає цікаві історичні будівлі. Дуже активно їздив сам і з друзями до повномасштабної війни рф проти України. Об'їхав понад 600 сіл і невеликих міст — каже, після цієї цифри вже перестав рахувати. Такі подорожі, як стверджують його знайомі, яких він запрошує до поїздок, відбуваються у форматі цікавих пізнавальних екскурсій.
Фоторепортажами та спостереженнями Костянтин Антонець ділиться у на своїй сторінці у фейсбуці, яка відкрита тільки для друзів. А от у бібліотеку можуть прийти всі охочі, вхід на виставку безплатний.
Акварелі Костянтин Антонець малював з фотографій, зроблених у сільських мандрівках. Але не показує старіння будівель і деяку недоглянутість (якщо вона є), а намагається зображати такими, якими вони були у свої найкращі роки.
Костянтин - мешканець міста, народився та виріс у Запоріжжі. Цікавлюсь у нього, звідки ж така любов до сіл та невеликих міст?
— У селах та містах я шукаю старовинні будинки чи природні пам'ятки. У селах гостріше відчувається свобода. Простір. Свіже повітря, – відповідає zprz.city Костянтин Антонець.
— Костянтине, як ви захопились краєзнавством?
— З часів інституту зацікавився архітектурою Старого Олександрівська, коли проїжджав з вищу додому цими кварталами. Але були інші турботи — треба закінчити вищий навчальний заклад (а я навчався на фахівця з автоматизації в інженерній академії), влаштовуватися на роботу.
А з 2006 року почав активно вивчати менонітську історію краю. Все почалося з того, що за два роки до цього був із коханою жінкою на Верхній Хортиці та сфотографував старовинну будівлю з червоної цегли. На Різдво 2006 року написав з фото акварель. А як підписати? Зайшов до інтернету — і помчало: старі карти, фотографії, електронні книги. То був замок Вальмана, як незабаром з'ясувалося.
Про менонітів почали говорити буквально звідусіль з початку 1990-х років. І лише у 2008 році я зміг поїхати до менонітських сіл — Широке, Ручаївку, Долинське, Нижню Хортицю, Смоляне, Новослобідку, Бабурку… А потім подорожі охопили й інші села та території.
Взагалі кожне село потрібно разів десять обійти, зайти з різних місць, щоб знайти щось цікаве. Тож, у деяких бував не один раз.
- Яке ваше улюблене село у Запорізькій області?
- Подобається Наталівка. Воно близько (у Запорізькому районі. - Ред.), там є й архітектурні, й природні красоти.
До вподоби село Роздол, його колишня назва Фрідріхсфельд, у Василівському районі. Німецькі хатинки стоять обабіч великого ставка у центрі села. Я намалював кілька картин, вони знаходяться у запорізькому музеї кераміки.
Подобаються Старопетрівка, Новопетрівка - шикарні села біля моря.
- На чому ви мандрували?
- На електричках, поїздах, маршрутках, автобусах, їздив автостопом, багато проходжу пішки. А завдяки нашим друзям-краєзнавцям з машинами могли за один день відвідати й 20-25 сіл. Якщо ж з ночівлею, як було на мій день народження три роки тому, то й 50 сіл за одну поїздку.
- Ви проводили екскурсії для знайомих чи не тільки?
- Для всіх охочих. Це було безплатно. Ну, дехто там мене годував (посміхається). Коли була можливість, то ми сідали на електричку і їхали, наприклад, до Василівки або до Вільнянська, а потім йшли пішки 10-15 км.
- Звідки берете інформацію про історію місць своїх мандрівок?
— Раніше днями сидів у бібліотеці. Читав книги Новицького, Яворницького та інших істориків. Нині в інтернеті багато викладають старі документи.
Ще спілкуюсь із місцевими жителями чи з тими, хто підвозив автостопом. Наприклад, у Гуляйполі один дідусь розповів мені про Махна. Він побачив, що я фотографую з вулиці стару будівлю колишнього заводу Крігера і дозволив зробити знімок із його двору. За його словами, це ливарний цех, у якому колись працював Махно. Але, на жаль, багато хто нічого не знає про історію своїх сіл.
- А який історичний факт вас найбільше вразив?
- Зараз вивчаю історію Новомиколаївського району і вражений, як багато сіл там було засновано менонітами. Взагалі, історія нашого краю дуже цікава.
- Яка ваша улюблена акварель на виставці?
- Гальбштадт (так до 1915 року називався Молочанськ. - Ред.). Ми там були декілька разів. Звичайно, до повномасштабної війни. Цей малюнок зробив зовсім по іншому, я тут "наліпив" червоних і жовтих кольорів, ніби будинок знаходиться у сонці, що заходить. На фото цей будинок виглядає не дуже. Він знаходиться неподалік від відомого молочанського багатоповерхового парового млина. І чомусь цей невеликий будинок виявися мені дуже до вподоби.
- На жаль, Молочанськ знаходиться у тимчасовій окупації. А скільки на виставці робіт з краєвидами окупованих сіл і міст?
- Більша частина - Токмак, Пологи, Молочанськ, Терпіння, Василівка, Пришиб, Атманай, Балки... Тільки з Атманаю 12 робіт. Дай боже, щоб там люди не постраждали. І щоб вся ця архітектура не постраждала, бо це наша спадщина.
- Де ви мандруєте зараз?
- Відкрив для себе колишнє село Мокре, тепер воно приєднане до Запоріжжя, знаходиться біля вулиці Молочної. Але зараз майже не мандрую, тільки по місту. Знову відкриваємо для себе куточки рідного міста. До того ж, зараз працюю добу через двоє, я бригадир на "Дніпроспецсталі". Часу для мандрівок зараз мало.
- Але виставку ви встигли зробити.
- Дякуючи Анні Головко (директор історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова», Василівка, Запорізька область. - ред.), яка підтримала фінансово й організаційно.
До закриття виставки створять мапу Запорізької області очима дітей
Після презентації акварелей у бібліотеці організували майстер-клас з малювання для дітей. Надихнувшись архітектурними краєвидами, вони малювали краєвиди своїх рідних місць, звідки вимушені були виїхати з батьками.
Як розповіла zprz.city Анна Головко, яка разом зі своєю співробітницею Вікторією Богдановою проводила цей майстер-клас, роботи дітей будуть зібрані в мапу Запорізької області - її представлять наприкінці виставки.
- Будемо збирати малюнки, інформація з'явиться у соцмережах бібліотеки та у нашому телеграм-каналі "ДИКЕ ПОЛЕ online" (від науково-експозиційного відділу ВІАМЗ "Садиба Попова), - повідомила Анна Олександрівна.
В майбутньому мапа Запорізької області очима дітей стане експонатом музею "Садиба Попова".
***
Виставка акварелей Костянтина Антонця "Архітектура Запорізького краю. Історія, яку маємо зберегти" працюватиме у Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці до 16 липня.
Ми писали, що у Запоріжжі відбудеться мистецька екскурсія, яка почнеться від Майстерні пончиків.
А також про те, що показують на новій виставці плакатів просто неба у Запоріжжі.
Фото автора
