Пости в соцмережах можуть нашкодити самим військовим і процесу перемовин
Під час повномасштабної війни в українській стрічці соцмереж можна часто знайти публікації про полонених чи зниклих безвісти військових. Родичі, друзі та просто небайдужі люди поширюють пости з проханням впізнати цих бійців чи допомогти в їхніх пошуках.
Однак, за такими звичайними постами з проханням допомоги криється небезпека. Фото військових та інформація про них, яка публікується в дописах, може зашкодити і самому бійцю, і процесам перемовин щодо обміну. Тому українців закликають не писати і не поширювати такі пости. З таким проханням до українців звернулася заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
- Ми з вами добре опановуємо правила інформаційної безпеки. Тож і цього правила, сподіваюсь, ви будете дотримуватись. Це небезпечно! Пости в соціальних мережах, які нерідко публікують родичі, активісти чи просто небайдужі громадяни, де на фото зображено безвісти зниклого або полоненого українського військовослужбовця у військовому однострої, із вказанням прізвища, ім’я, по-батькові та військової посади - можуть зашкодити військовослужбовцю та перемовинам щодо обміну. Такі пости переважно супроводжуються підписами, на кшталт: “Ця особа перебуває в полоні, подивіться, може хто знає чи шукає цю людину” або "помоліться за повернення" та містять персональні дані військового.
У чому небезпека таких постів? Річ у тім, що вказана особа дійсно може перебувати в полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною. Або особа може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутись. Оприлюднюючи данні і фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки, - написала Ганна Маляр.
Розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в російському полоні, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу її життя. Йдеться про додаткову інформацію, як то: значущість цієї особи для суспільства, її політичні погляди, місце служби чи попередня робота, відомості про склад сім’ї, про рідних і близьких тощо. Це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної особи, в результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес – максимально ускладненим.
Українців також закликають не публікувати в соцмережах позивні українських бійців, інформацію про військові частини і місця їхньої дислокації, обставини потрапляння військовослужбовців у полон. Ця інформація, опублікована на широкий загал, несе загрозу не тільки самим полоненим, а і їхнім бойовим побратимам.
Що робити родичам зниклих чи полонених військових?
Якщо ваша рідна чи близька людина зникла, або ви знаєте, що вона потрапила в полон, звертайтеся до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України. Ця установа приймає родичів військовополонених і безвісти зниклих та надає юридичну, психологічну, інформаційну допомогу.
Адреса приймальні: м. Київ, вул. Спаська, 37. Телефони: 095-412-74-24, 044-425-12-09.
Читайте також: У Запорізькій області через мінування територій гинуть тварини
