Запорізький фотограф Ігор Лавров поділився світлинами диких лисенят

Не турбувати тварин, поводити себе тихо, обережно й не робити різких рухів. Такі делікатні підходи у відомого запорізького фотохудожника Ігоря Лаврова до фотографування диких тварин, яких він знімає на природі у Запоріжжі.

Читайте також: Запорізький фотохудожник дивовижно сфотографував красиві весняні квіти.

Заради вдалого знімка Ігор готовий годинами чекати у «засідці». І воно того варте - фотохудожнику дуже вдаються просто чудові кадри із дикими тваринами. Як фото з неймовірно милими лисенятами, якими він поділився на своїй сторінці у фейсбуці. Та розповів, як йому вдалося їх зняти:

- В цьому році мені пощастило зустріти диких лисенят. Тривалий час я шукав місце, де саме могли народитися малі бешкетники. На це пішло багато часу та пройдених кілометрів, та попри це результат того вартий.

Просуваючись серед пагорбів, на одній ділянці, було місце де, на мій погляд, могли народитись лисенята. Обережними кроками я спустився в низ каньйону. Побачивши сліди копаних нір, зосереджено став придивлятись. Навколо нібито нікого не було і я зробив ще декілька кроків у напрямку нори. В ту саму мить, стурбовані лисенята почули небезпеку й одразу почали ховатись по норах. Одне лисеня побігло на верх, а другий сидів біля центрального входу і дуже пильно стежив. Розгледівши мій силует, малий зник.

Обравши тактику знімання із засідки я одразу її опанував. На годиннику була 12 година, щоб протриматись довго я ліг на землю і почав стежити. Не давши собі змоги ворушитись став чудовою знахідкою для мух. Навіть в якусь міть відчув себе корівкою, відчайдушно ігноруючи всі зайві спроби вивести мене із мого стану. Спокійно й майже не помітно по обличчю почали гуляти жуки, а для кліщів, я взагалі став як сендвіч з куркою. Так пройшла перша година. Рівно о 13.00 з'явився перший сміливець. З гори йому було добре видно мене, але я не ворушився тому мав надію що він сприйме мене за дерево. Він не став ризикувати та залишився у норі.

На самоті починаєш прислухатися до всього: спів птахів, шурхіт в траві з наближенням. Сокіл, кружляючі в повітрі, зробив три кола наді мною і щось на своєму просвистів, ніби він знає що я тут. На початку третьої години змін в процесі не відбулося і я вирішив змінити місце. Обійшовши навколо, обрав нову позицію де я міг сховатись і прицільно слідкувати.

Читайте також: У запорізькому ботанічному саду квітнуть півонії незвичайних кольорів - фото.

Минуло три години. Шлунок почав урчати, і я згадав ранкову вівсянку, яка розчинилась в мені ще вранці. Обманувши шлунок водою продовжував стежити.

Почався лисячий спокій. Перший малий вийшов з верхньої нори й почав роздивлятись свого братика. Але той ще сидів у схованці. Я перевів свій погляд на метеликів які кружляли зовсім поруч. Зробивши декілька кадрів "Повітряного коника". Ось раптом з нори показались вушка лисеняти. Коли малий вийшов, першим ділом почав роздивлятися те місце, де він бачив мене. Зрозумівши, що все в порядку він стрибнув на верх і побіг до свого братика у схованку.

Ми писали, що Ігор Лавров випустив фотоальбом «Заповідна Хортиця. Чарівний світ макро» - квіти і комахи острова крупним планом.

Запоріжцю вдалося сфотографувати дуже милих диких тварин - фото Запоріжцю вдалося сфотографувати дуже милих диких тварин - фото Запоріжцю вдалося сфотографувати дуже милих диких тварин - фото Запоріжцю вдалося сфотографувати дуже милих диких тварин - фото Запоріжцю вдалося сфотографувати дуже милих диких тварин - фото Запоріжцю вдалося сфотографувати дуже милих диких тварин - фото Запоріжцю вдалося сфотографувати дуже милих диких тварин - фото Запоріжцю вдалося сфотографувати дуже милих диких тварин - фото