31 березня посеред білого дня росіяни вдарили "Іскандером" по Комунарському району Запоріжжя

Посеред білого дня окупаційні війська здійснили ще один обстріл території обласного центру. Ворог поцілив ракетою «Іскандер» по території кладовища. Уламками та вибуховою хвилею пошкоджені дахи, вікна, двері та господарські споруди приватних будинків, розташованих поруч із місцем влучання.

На сьогодні відомо вже про 82 приватних будинки, що постраждали від ракетної атаки.

В одному з таких будинків саме перебувала родина Ірини Коваленко з двома маленькими дітьми.


Вибухова хвиля вибила в будинку 5 вікон та пошкодила дах. Запоріжанка каже: це справжнє диво, що ніхто з членів родини не постраждав.

- У будинку були ми з чоловіком, двоє наших дітей – 8,5 років та півтора року, батьки та старший брат мами, він лежачий онкохворий. Ми якраз приїхали допомогти батькам у догляді. І саме в цей момент був приліт.

Це диво, що ми знаходилися в кімнатах, де вікна не "посипалися". У кімнаті, де були діти з моїм батьком, вікно було вздовж і впоперек обклеєне скотчем. І від вибухової хвилі просто випало, але не розлетілося на шматки і не посипалося дітям на голови.

А вікно в кімнаті де були всі інші, було відкрито на провітрювання і його зірвало з петель разом із рамою. А решта вікон у хаті повилітали і засипало осколками все подвір'я.


Молодша дитина особливо й не зрозуміла, що сталося. А старша дуже злякалася, вона плакала, але вже була проінструктована: схопила молодшу і відразу побігла з нею у ванну кімнату. Тому що часто буває таке, що за першим прильотом може бути другий, - розповідає Ірина.


Це вже не перший раз, коли запоріжанка опиняється поблизу до місця ракетного удару.

Коли був "прильот" по житловому будинку в районі Набережній, ми були недалеко - на вулиці Шкільній. Мамин брат раніше жив там. Ми якраз приїхали до нього і вже виходили, коли стався вибух. Було близько, але тоді квартира не постраждала. Якраз після цієї нагоди ми й вирішили дядька перевезти на Космос, думали, що тут, у приватному секторі, буде спокійніше, а тут таке...

Нас після "прильоту" ще довго трусило. Діти якось швидше відійшли, - поділилася Ірина.


Попри це Ірина з дітьми не планує їхати з міста, бо не може лишити літніх батьків.

- Із Запоріжжя їхати не збираємося, батьків я покинути не можу. Вони за станом здоров'я поїздку нікуди не перенесуть, навіть до іншого міста. Тому робитимемо ремонт, вставлятимемо вікна і житимемо далі, - каже Ірина.

Від міської влади родина отримали листи ОСБ, якими самотужки закрила місця вибитих вікон. Але решту доведеться ремонтувати своїми силами.

- Від міської влади нам видали ОСБ-листи, щоби закрити вікна, але в темряві жити не будеш. Решту ремонту доведеться робити самотужки. Ситуація, звичайно, складна: у чоловіка із роботою труднощі, я в декреті, батьки пенсіонери. Непросто знайти гроші на ремонт, - каже запоріжанка.

Якщо ви маєте змогу допомогти родині, що опинилася у такій складній ситуації, зробити це можна за реквізитами нижче:

Номер картки для допомоги:

5168745609098733 Коваленко Ірина Анатоліївна 

Читайте також: Запорізька письменниця дивом вціліла під час нічного ракетного удару - фото