Співачка Валентина Тишкевич виготовляє окопні свічки - “зірочки”

У волонтерському центрі “Паляниця” окопні свічки почали виготовлять

пару тижнів тому, але бійцям вже їх відправили понад 1300 штук.

- Вийшло спонтанно, - згадує керівник напрямку маскувальних сіток і виробництва окопних свічок Андрій Дубовик. - Хтось попросив зібрати баночки через нас. Ми спочатку передавали банки, а потім хтось привіз парафін, ми розігріли його на вогнищі і пішло! І ми не можемо зупинитись.

І виявилось, що є велика потреба у окопних свічках. Особливо, якщо це “0”, де немає електрики, бійці сидять у якихось “норах”. Звичайно, хочеться зігрітися, підсушитися.

Свої окопні свічки намагаємося тестувати. Військові розповідали, що за допомогою свічки можна підняти температуру до +5-7 градусів, якщо на вулиці 0...+2. Маленька свічка горить 2-2,5 години. На ній можна розігріти їжу, вода у металевій кружці закипає за 7-10 хвилин. Звичайно, за свічками треба дивитися — щоб не вчадіти.

Вже відправили 1300 свічок і ще готові до відправки понад 1000. Оскільки ми почали робити їх не так давно, то про наші свічки ще мало хто знає. Більше звертаються за сітками, а ще — за нашоломниками.

Волонтер Руслан Місецький перші окопні свічки почав робити з товарищем у Енергодарі ще в 2014 році.

- Потім все якось притухло, - розповідає Руслан. - Потім я попав сюди, в “Паляницю”. Ми робили сітки, фарбували їх. Коли прийшли холоди, стала потреба в окопних свічках. Починали з 50 штук в день. Дівчата крутили, я розливав.

Ставив чайник на 4 цеглини і розігрівав парафін. До речі, знайти звичайний чайник була проблема, у всіх електрочайники.

Потім стали робити більше свічок. Шість чайників ставили на буржуйку, нагрівали парафін і розливали. Але тут у приміщенні працювали люди, а від парафіну йшов запах. Найшли бідон і в ньому на вулиці розігріваємо парафін.

Зараз вийшли на промислові об’єми — при гарній погоді можемо зробити 600 в день. Для такої кількості треба переплавити 100 кг парафіну. На його придбання збираємо донати, допомагають також небайдужі люди.

Парафін волонтерам привозять у коробках по 5 пластин, кожна вагою 5 кг. Обухом сокири Руслан розбиває його на шматки, які складає у великий бідон.

Бідон ставлять на вогнище і парафін розплавляється. Рідину розливають по чайникам, а вже з чайника парафін розливають у баночки, підготовлені волонтерами.

Співачка Валентина Тишкевич — чемпіонка по виробництву окопних свічок, так про неї кажуть колеги. Стверджують, що в неї виходить найкраще.

- Я спочатку зробила різні зразки - “равлика”, “зірочку”, - розповідає Валентина. - Відправили хлопцям для тестування. Вони сказали, що найкраща - “зірочка”. На неї йде більше воску, менше картону (у “равлику” гофрований картон заповнює усю баночку). Але вона дає більше тепла, довше горить і дає більше світла.

Роблю її так: на дно кладу невеличкий шматочок картону, картон складаю хрест-навхрест і залишаю фітільок. Його заливають парафіном — і готово!

Робота по виготовленню такої окопної свічки більш копітка, але коли наб’єш руку, то вже не складно.


... У примішенні одні волонтери виготовляють свічки, інші — плетуть маскувальні сітки.

- З початку війни сплели вже до 2000 штук, - розповідає керівник напрямку маскувальних сіток і виробництва окопних свічок Андрій Дубовик. - У лютому ми ще розливали “смузі” (“коктейлі Молотова”), а з перших чисел березня переключилися на маскувальні сітки.

Спочатку не було розуміння, ми цим ніколи не займалися. Нам допомагали, підказували. І через деякий час з’явилося розуміння того, що ми робимо. Військові коригували, як мають виглядати маскувальні сітки.

І ми почали виготовляти якісні сітки. Поки є підтримка волонтерів, які сюди приходять і плетуть, це не згасне.

У теплу пору сітки фарбували, купували спеціальну фарбу для тканин. Але зараз не фарбуємо, погодні умови не сприяють. Сітці треба сохнути, а умов для цього нема. Та й потреба зараз в білих сітках, вони у пріоритеті.

Фото Олександра Прилепи