Запоріжанка Ірина Рогуля отримала мікрогрант від Українського ветеранського фонду
Український ветеранський фонд запустив програму мікрофінансування бізнесу ветеранів та членів їхніх родин.
- Фонд відшкодовує 20 тисяч гривень на купівлю матеріалів та обладнання для ведення власної справи, - розповідає завідувач сектору у Запорізькій області Міністерства у справах ветеранів України Костянтин Денисов. - Подавати заявки можуть ветерани, ветеранки, дружина, чоловік, батько, матір, дитина (у тому числі усиновлена) учасника чи учасниці бойових дій, а також загиблих захисників.
Програма розрахована на 500 аплікантів, на неї виділено 10 мільйонів гривень.
Грант не дається “живими” грошима, він покриває вже понесені витрати на придбання обладнання, техніки чи матеріалів.
- Грубо кажучи, тобі купують вудку, якою ти будеш ловити рибу, - акцентував Костянтин Денисов. - Деякі вже скористалися програмою мікрофінансування. Так, відома ветеранка Юлія Матвієнко придбала обладнання для переробки м’яса птиці у напівфабрикат та готові до споживання вироби.
А дружині ветерана АТО Ірині Рогулі Український ветеранський фонд відшкодував придбання меблів для центру розвитку дитини “Пролісок”, який вона відкрила у січні. Це дуже крута програма!
- На днях вийшло соцопитування, згідно з результатами якого 63% ветеранів російсько-української війни після демобілізації бажають відкрити власну справу, - продовжує Костянтин. - А одна з головних вимог до бажаючих отримати мікрофінансування - це легальне ведення підприємницької діяльності.
У тих, хто захоче відкрити власну справу, буде своя “фінансова подушка”. А Міністерство ветеранів надасть до 20000 гривень на компенсацію вартості обладнання чи матеріалів.
Український ветеранський фонд, до речі, наповнюється не тільки за бюджетні кошти. Там є донори — вітчизняні, міжнародні. Кошти розподіляються по певним програмам. Одна з них - “20000 від УВФ”. Запрошую усіх, хто за статусом може бути учасником програми і відповідає вимогам, взяти участь у програмі мікрофінансування бізнесу.
Діти втратили рік у розвитку
Ірина Рогуля за спеціалізацією вчитель початкових класів. Має більше 11 років педагогічного стажу. А ще має донечку Лєру, якій 5 років. Власне, через доньку Ірина, порадившись з чоловіком, і зважилася на такий крок — відкрити центр розвитку дитини “Пролісок”.
- Коли почалося широкомасштабне вторгнення, наша дитина, як і більшість дітей, зазнала і стресу, і нервового напруження, - розповідає Ірина Вікторівна. - І, звичайно, трошки призупинилася у розвитку.
Через безпекову ситуацію ми виїхали із Запоріжжя. Були у Львові, 2 місяці в Угорщині, але дуже хотілося додому, тому вирішили повернутися.
Літо минуло і ми почали замислюватися, що дитину треба розвивати. Почали відвідувати приватні садочки, але там не подобалися умови. Якщо мама вчителька, то там має все бути “як положено” (посміхається).
Відвідували центр, але там для дітей була няня — погратися. Погратися я і сама можу. Мені потрібен розвиток дитини — моторика, сенсорика, мислення. Це все те, що закладається у віці 4-6 років, потім не повернути і не здобути!
Ми, звичайно, були налаштовані, що навесні буде Перемога. Але ніхто насправді не знає, скільки часу ще будуть тривати бойові дії.
Ми розуміли, що вже втратили рік. Рік повноцінного розвитку дитини ми втратили, і не тільки ми.
Дуже гостро ця ситуація відчувається і в школі. Школи працюють в он-лайн режимі, тому важко.
Я працюю в школі і бачу, що діти не соціалізовані. Вони не вміють спілкуватися і втрачають навіть ті вміння, які у них були до широкомасштабної війни. Тобто у нас йде еволюція в зворотньому порядку.
Дуже раптово, після Нового року, виникла ідея відкрити власний центр розвитку. Почали з пошуку приміщення в Хортицькому районі — він відносно тихий з безпекової ситуації. Шукали місце, щоб було поруч укриття.
Заявку схвалили з другого разу
Приміщення, де знаходиться “Пролісок”, Ірині Рогулі сподобалось перш за все тим, що тут кілька окремих кімнат (це перший поверх будинку, у якого є приватний власник) і що поруч знаходиться укриття.
Правда, Ірина Вікторівна поки що не змогла знайти спільну мову зі “старшою” будинку — жінка не хоче дати ключ від укриття, а каже, що при потребі буде щоразу відчиняти двері для перебування дітей та персоналу центру.
- Приблизно прорахували наш проєкт, - продовжує Ірина. - Зрозуміли, що треба десь шукати фінансування. Власних заощаджень немає, а кредитні картки мають ліміти.
І тут мені подруга каже, що Український ветеранський фонд має програму мікрофінансування малого бізнесу. І що можна подати заявку і отримати 20000 гривень на придбання обладнання або техніки для власної справи.
Ми з чоловіком поміркували, що наша справа гідна, на часі і що можемо спробувати отримати грант.
Мій чоловік брав участь у Антитерористичній операції тричі. Перший раз — у 2014 році, останній — у 2019. Наразі він працює в Патрульній поліції. Загалом вже більше 17 років оберігає спокій та безпеку у нашому місті.
Я як вчителька хотіла працювати у своїй канві, так би мовити. Бо реалізувати себе, працюючи в он-лайн, дуже важко. Дітки маленькі — їх треба емоційно підтримати: торкнутися, обійняти. Тактильного контакту у багатьох і з батьками немає, звідси і біда.
Подали заявку в Український ветеранський фонд. Надали необхідні документи, і через декілька днів на електронну пошту прийшла відповідь, що у нас не вистачає певних документів і що нам заявку не схвалили.
Але в той же день перетелефонувала оператор, пояснила, яких документів не вистачає, з’ясувала ситуацію.
Я надала повторну заявку з усіма необхідними документами і через декілька днів прийшла відповідь, що заявку схвалили.
Для центру ми закупили ростові парти (окремі яскраві парти за необхідності складаються у дві “ромашки”) - і стільчики, надіслали в УВФ чек, рахунок. 20000 гривень, які надійшли на ФОПівський рахунок, покрили ці витрати. І, на жаль, все.
На отримані кошти відразу купили генератор. У центрі о 17 годині - курс “Підготовка до школи”. Якщо вимкнуть світло — як дітки будуть займатися?
А ще на генераторі зупинилися тому, що в кімнатах немає централізованого опалення. У кімнатах стоять конвектори, у приміщенні, де дітки роздягаються, - “дуйчик”.
Групи набирають маленькі
У “Проліску”, до речі, одна кімната — для занять, ще одна — ігрова, а ще одна буде слугувати спальнею, там вже є ліжечко.
Центр розвитку планували так, що сюди будуть приходити дітки у віці 4-х років і до 11-12 років співробітники центру будуть вести їх. Групи тут набирають маленькі - 10, максимум 12 (саме стільки є парт),
У “Проліску” є міні-садочок для діточок 4-5 років. Він працює з 8.30 до 13.00. Діти грають, ліплять, малюють, розвиваються. А потім переходять у групу підготовки до 1 класу.
А у другій половині дня працює початкова ланка. Дітей готують до школи, будуть функціонувати групи 1,2,3 (цю групу вже набрали) і 4 класів. Є і театральна студія.
- Дуже багато приділяємо уваги розвитку моторики пальців. У плані сенсорних занять використовуємо педагогіку Монтесорі, - розповідає Ірина Рогуля. - З дітьми працює вихователька, яка має досвід роботи, декілька років працювала в дитячому садочку. Пані Альбіна має другу освіту — логопедія.
Заняття йдуть комплексно — діти малюють, рахують, слухають аудіо. Вихователька займається з ними артикуляційно-логопедичними вправами. Я викладаю у дітей англійську мову.
У початковій ланці з дітьми займається вчителька, яка має понад 20 років педстажу. У пані Євгенії є авторські розробки, вона йде в ногу зі стратегією НУШ — Нової Української Школи.
За словами Ірини Рогулі, головне для персоналу центру — надолужити те, що діти втратили за рік повномасштабної війни.
- І вийти на той освітній рівень, який має бути, - зазначає керівник центру. - Ми знаємо освітні програми, з ними працюємо. І знаємо, який обсяг і рівень знань має бути у дитини конкретного віку.
Для відвідування плануються абонементи
- Ірино Вікторівно, заняття в центрі явно не безкоштовні. Зважаючи, що вам треба оплачувати оренду, комунальні послуги, та й зарплату співробітникам треба платити. Ще й чай з печивом, якими ви пригощаєте щоденно дітей, треба купувати.
- Так, заняття у нас не безкоштовні. Центр розвитку ніхто не фінансує. Лише наші з чоловіком-поліцейським дві кредитки.
Наразі перебування в садочку коштує 250 грн на день, або 1100 за 5 днів.
Деякі кажуть, що дорого. Але коли хтось з батьків, до прикладу, купує пачку цигарок, яка коштує недешево, то не каже продавцеві, що дорого. А дитину відправити в центр, щоб вона розвивалась — то дорого. Ми теж ходили в садочок, де була оплата 200-250 гривень на день.
Плануємо в перспективі абонементи на місяць, вони будуть дешевші ніж разові заняття. Також плануємо, коли центр буде дообладнано, ввести пільги для дітей АТОшників.
"Нашій Аміні подобається"
Анна, жителька Запоріжжя:
- Дитячий центр “Пролісок” створений нещодавно, але моя дитина ходить туди з перших днів. З пані Іриною ми знайомі — наші діти ходили в одну групу в дитсадку. До речі, це моя мама порадила Ірині відкрити дитячий центр.
Була така ситуація: мама прийшла забирати нашу Аміну. А вона забула поробку у групі. Мама й каже: “Завтра прийдеш і забереш”. І тут вихователька каже: “Я що, це сміття буду зберігати?” При дитині!
І в цей час Ірина біжить за своєю Лєрою. А дитину вже вдягнули і вона стоїть уся мокра. Вийдуть на вулицю — і все! От мама й сказала: “Ірино Вікторівно, ви не хочете відкрити центр?”.
Я розказала Ірині про грант Українського ветеранського фонду, що є можливість отримати мікрофінансування на власну справу. Вона зацікавилась.
Моїй Аміні, їй у травні буде 5, у “Проліску” дуже подобається. Там затишно, спокійно, ніхто на дітей не кричить. На мою Аміну не можна кричати, як це робили в дитсадку - відразу впадає в ступор, вона емоційна дитина.
До речі, не секрет, шо зараз у багатьох запоріжців велика проблема — куди подіти дитину, поки батьки на роботі.
Про програму “20000 від УВФ”
Що необхідно зробити, аби взяти участь?
Зберіть пакет копій документів:
- паспорт заявника з пропискою;
- виписку чи витяг з ЄДР про ФОП, чи самозайняту особу;
- документ, що підтверджує статус ветерана: посвідчення УБД, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, посвідчення учасника війни;
- документ, що підтверджує спільне проживання з ветераном до війни: свідоцтво про одруження чи свідоцтво про народження дитини;
- документи, що підтверджують покупку після 24 лютого 2022 року для роботи бізнесу відповідно до КВЕДів (чек або видаткова накладна).
Якщо ваша заявка відповідає вимогам, після перевірки документів і схвалення — ви отримаєте кошти протягом 10 днів. Проєкт діятиме до завершення воєнного стану.
Фонд профінансував вже 162 заявки від учасників, повідомляється на сайті УВФ.
Фото автора та Ірини Рогулі
