Яким було життя  Елізабет Классен, з менонітської колонії Острів-Хортиця

Понад 120 років острів Хортиця був домом для менонітських переселенців. З того часу на території заповідника зберігся лише один будинок, є рештки менонітського кладовища.

Але ще до 2014 року в Канаді жила Елізабет Классен, дитинство якої пройшло на острові Хортиця.  Про життя жінки з менонітської колонії Острів-Хортиця розповіли співробітники Національного заповідника «Хортиця» на сторінці у Facebook.


Елізабет Классен  народилась 3 березня 1909 року на Хортиці в родині Абрагама Йоганновича Классена (1859-1933), коваля, фермера, члена громадського суду, автора безцінного щоденника з життя менонітської колонії Острів Хортиця. Він мав зріст  215 см, тому отримав прізвисько «Великий Классен».

У своїх спогадах він записав: «3 березня. Сьогодні вранці о першій половині дня з Божої благодаті у нас народилася дочка Єлизавета. Дай Боже, щоб вона процвітала і виросла на Божу славу. Вона важить 12 фунтів (5,44кг)».

Абрагам був одружений тричі, мав 13 дітей. Мати Елізабет — Маргарета Браун (1874-1969).

- В часи Першої світової війни російський уряд посилив антигерманський тиск всередині держави й видав ряд «ліквідаційних законів», під один з яких підпав і острів Хортиця. Його територію було примусово викуплено у менонітів та передано місту Олександрівськ. Господарство Классенів тоді складало близько 156 га, — розповідають історики. — Після 1917 року Классенам довелося тікати з острова й оселились у родичів у колонії Хортиця (Верхня Хортиця). Елізабет згадувала ці часи: «Війна та революція привела Махна, вся Хортиця була повна бандитів. За короткий час комора та льох спорожніли. Потім прийшов тиф».

Лише в часи НЕПу, в липні 1923 року родина покинула Хортицю. Два тижні вони добирались до Латвії, потім до Англії. Там вони провели два тижні й ще два тижні пливли до Канади.

Елізабет допомагала батькові по господарству влітку, взимку працювала в місті. А вже 1945 року вона заробила на власний будинок і перевезла мати до себе.


Елізабет Классен була активним членом церковної громади. Вона не була заміжня.
Померла пані Классен 25 березня 2014 року у віці 105 років. Тобто, лишень 8 років тому померла остання з дітей «Великого Классена», котра бачила острів Хортицю ще менонітською колонією, застала махновщину, початок НЕПу, масову міграцію колоністів.


Свого часу Елізабет передала до одного з канадських музеїв настінний годинник свого батька, вироблений 1904 року. На ньому його ініціали. Поруч з колонією Хортиця в поселенні Розенталь багато років працювала годинникова майстерня родини Крегерів. Виробництво діяло з середини 18 століття ще на території Прусії, а разом з Йоганном Крекером (1754-1823) потрапило до Хортиці.


- Таким чином, Елізабет народилася в рік, коли людство вперше досягло північного полюса, а Марконі отримав Нобелівську премію за винайдення телеграфу.  Померла вона в рік Революції Гідності та початку АТО в Україні, — зазначають історики.

Довідка 

Меноніти багато зробили для розвитку нашого міста та області. Вони були засновниками багатьох підприємств, частина з яких працює і досі. А також  меноніти будували школи та лікарні.

Меноніти переселилися на територію сучасного Запоріжжя понад 230 років тому за запрошенням цариці Катерини Другої. Більша частина менонітів, котрі тут жили — фламандці.

Нагадаємо, у 2021 році на Хортиці відкрили меморіал, присвячений менонітам.