«Запорозькі берегині» новий рушник присвятили Запоріжжю
Рушник, презентація якого відбулася у Центрі журналістської солідарності, майстрині почали вишивати ще рік тому.
— Мені наснився Петро Ребро, який сказав, що треба вишити рушник зі словами з його вірша «Ні, ти не знаєш добре України, якщо на Запоріжжі не бував», — розповідає голова ГО «Запорозькі берегині» Олена Шевчук. — Я прокинулася, зателефонувала Ксенії Мороз. Вона взяла тканину, намалювала, що було зашифровано в тих словах. Наше червоно-чорне сонце, птахи, що дивляться одне на одного, квітуче Запоріжжя, Хортицю.
І ми почали вишивати рушник. А ми як вишиваємо? Одна повишивала частинку, передала іншій. Друга повишивала і теж передала.
Коли почалася широкомасштабна війна, то рушник майстрині, як розповіла Олена, вишивати перестали. Згорнули полотно і воно лежало вдома у Ксенії Мороз.
В мирний час, до речі, Ксенія вела безкоштовні курси з вишивки, а наразі вона працює головною медсестрою у Запорізькому військовому госпіталі, яким опікується Олена Шевчук і «Запорозькі берегині».
Жінки допомагають пораненим бійцям, збирають кошти, купують та передають у цей медзаклад Міноборони що потрібно госпіталю та пацієнтам.
— У березні, коли ми вже почали розуміти, що нам робити, кому допомагати, вирішили продовжити вишивати рушник, — згадує Олена Шевчук. — Бо мені здавалося: як тільки ми закінчимо рушник, то ворог почне відходити від Запорізького краю.
Розгорнули тканину і побачили по краях червоні плями. Це було сакрально: вони з“явилися на кордонах Запорізької області.
Мені казали, що це нитки так полиняли. Ми його прали, але плями не зникли, вони залишаються на рушнику.
Коли візерунок довишили, то з’явилися нові рядки для рушника, які придумали усі разом — “Над Запоріжжям сонце ВОЛІ сяє, УКРАЇНА розквітає”.
Автор дизайну рушника Ксенія Мороз зазначила, що якихось символів, притаманних Запоріжжю, вони з етнографом не знайшли.
— Тому створили свій світ, свою реальність і вкладали в ці символи, що самі хотіли, — розповіла Ксенія. — Основне, що було спокон віку — пташки, квіти. Це нероздільне з нашою культурою, добробутом, щастям, любов’ю. Все це на нашому рушнику є.
Техніка, яка використовувалася запорізькими майстринями — колодочки. Вона нехарактерна для Запоріжжя.
— Але вийшло прекрасно, думаю, техніка “колодочки” приживеться на Запоріжжі, вона буде наша, — поділилася Ксенія Мороз.
Присвячений Запоріжжю рушник майстрині планують показувати на фестивалях, які, вони впевнені, знову будуть проводитися у нашому місті після перемоги над рашистами.
Також можливий варіант, що вони подарують рушник комусь із відомих людей.
На мій погляд, краще цей раритет, який вишивався під час широкомасштабної кровопролитної війни з росією, передати у музей — для збереження нащадкам.
Фото Олександра Прилепи
