Малюнок з відтисками ніжки та ручки Маріка запорізькі волонтери загорнули у маскувальну сітку
Марік — молодший синок переселенки з Бердянська Віри Тарици. Він з’явився на світ у кінці квітня у Запоріжжі, куди вагітна Віра переїхала з 8-річним Мирославом.
Жінка виїхала з окупованого міста без грошей, без розуміння того, як вона буде жити в незнайомому місті, та ще й з новонародженою дитиною.
У Запоріжжі вагітну жінку з дитиною прихистила небайдужа мешканка. А дізнавшисьь історію цієї сім’ї, яка пережила вже дві евакуації, Віру з дітьми взяла під свою опіку волонтер Ольга Іванілова.
Ольга — волонтер зі стажем, допомагати військовим почала ще в 2014 році, коли була ще волонтером центру “Солдатський привал”. З київськими волонтерами їздили, за її словами, в Попасну, на Світлодарську дугу, в Троїцьке, Зайцево — возили військовим “корисні штуки для бійців”.
З початком широкомасштабної війни з рф Ольга Іванілова прийшла допомагати у центр, де координатором Валентина Вініченко.
— Історія родини Тарици Іллі та Віри мене дуже вразила, — розповідає Ольга. — Родина мешкала у Криму, у місті Керч. Коли почалось російське вторгнення на территорію Криму у 2014 році, Ілля пішов боронити Батьківщину. Їхньому синочку Мирославу не було ще навіть року. Житло в Керчі у родини відібрали.
Сім’я вимушено покинула півострів та переїхала до Бердянська. Тут вони знімали житло. Весь час батько сім’ї був на фронті в Широкіно, як морський піхотинець. Час від часу він приїздив до сім“ї в Бердянськ.
Коли у лютому цього року російські загарбники пішли повномаштабною війною на рідну Україну, батько родини, звісно, із своїми побратимами з перших часів цієї навали був на передовій.
Він захищав не тільки свою сім’ю, дружину, маленького сина і того, хто жив у мами біля серця, ще ненароджене дитя, але і всіх дітей та дорослих України.
Бердянськ був окупований рашистами і вже скоро по місту почали ходить з обшуками вороги і шукати сім’ї тих, хто боронить Україну. Почались облави. Віра прийняла рішення рятувати себе і дітей та тікати від загарбників.
Вона встигла написати СМС чоловікові на фронт, шо поїде до Запоріжжя, народить там дитину і буде його чекати. Вона закопала його ордени, спалила військовий одяг, зібрала деякі речі і якимось чудом встигла вскочити в майже останій переповнений євакуаційний автобус.
Так вона прибула до Запоріжжя. Тут Віра дізналась, що в цей час її чоловік був під Маріуполем в боях і так сталось, що він з побратимами попав в полон до рашистів. Про його долю поки нема більшої інформації, на жаль.
Так без коштів, без житла, з сином в одній руці і з другим під серцем, почалась її боротьба за життя. Дуже допомогли волонтерські організаціїї, прості люди.
За словами Ольги, родину вимушених переселенців у Запоріжжі прихистили, вдягли, нагодували, але грошей на такі прості речі, як морозиво, чи ліки, чи просто порозважатись на платних качелях, не було зовсім.
Так сталось, що дітям знадобилась медична допомога і для придбання ліків потрібні були гроші. Мама йшла з лікарні і просто плакала, не знаючи, де взяти гроші на ліки.
Та сталось щось неймовірне — увечері пролунав дзвінок і чарівна фея на ім’я Ольга принесла ці такі потрібні гроші.
— Такий подарунок українській родині зробили американські дітки, — розповідає Ольга Іванілова. — По центу, по долару діти зібрали 350 доларів. І просили передати ці кошти сім’ї в Україні.
Кошти збирали у Нью-Йорку родичі Ольги — там проживають її сестра з чоловіком.
— Ми зробили відео, що зібрані кошти передані мамі з двома дітками, — продожвує волонтер. — Коли Віра дізналась, що це гроші від маленьких дітей Америки, які живуть так далеко, і які зібрали таку допомогу маленькому Марку і Мирославу, вона плакала. Для Віри ці діти були просто чарівниками. Повірте, радість в родині була набагато вища, ніж від приходу Санта-Клауса на Новий рік.
Ми дуже вдячні кожній дитині, яка передала свої кошти, за кожний цент. А також вдячні батькам цих діток за те, що виховують в них спроможність співчувати другим, це вища форма людяності.
На знак подяки Мирослав Мирослав намалював малюнок для захисників країни. На нього він приклав свою руку, на малюночку також є відбитки ніжки та ручки маленького Маріка. Разом з маскувальною сіточкою цей дитячий малюнок з такою неймовірною історією вже поїхав на передову.
Фотоматеріали надані Ольгою Іваніловою та Олександра Прилепи
