Запорізькі волонтери виконали унікальне замовлення

З початку широкомасштабного вторгнення рф волонтери запорізького центру «Під парасолькою” сплели близько 30 000 квадратних метрів маскувальних сіток

Центр, де волонтери плетуть маскувальні сітки та виготовляють нашоломники для військових, був створений за ініціативи Катерини Вініченко у 2014 році.

А у 2015 році до центру доєдналася її мама, найвідоміша запорізька гідеса Валентина Вініченко, яка з початку бойових дій на Донбасі шила для бійців ЗСУ подушки, матраци тощо.

До речі, з легкої руки Валентини Степанівни центр у минулому році отримав назву “Під парасолькою”. Цей аксесуар став брендом гідеси — Валентина Вініченко завжди розпочинає екскурсію з парасолькою в руці.

За словами Валентини Степанівни, сьогодні центр “Під парасолькою” продовжує активно працювати.

- Працюємо у три зміни, бо замовлень багато, - розповідає керівник центру “Під парасолькою”. - Дуже багато! Зараз хлопці не приїздять до нас, всі сітки відправляємо поштою. Ми так розуміємо, на фронті зараз спекотно.

І ми дуже стараємось виконувати всі-всі замовлення. Вони різні — хлопцям треба і техніку накрити, і окопи, і себе. І щось таке, що ми не розуміємо, теж треба накрити...

У нас 4 сезони для виготовлення маскувальних сіток, зараз переходимо на сезон “весна-літо”. Для кожного сезону сітки, звичайно, різні. Так треба - щоб вони маскували, а не демаскували.

Як розповіла Валентина Степанівна, кожну сітку вони тестують — щоб як можна щільніше вона прикривала що треба прикрити. Від військових волонтери чекають зворотнього зв’язку — так чи не так сплетена сітка.

- Якщо замовлення дуже велике, робимо одну сітку, відправляємо і чекаємо на відповідь. Якщо чуємо, що “так, це класно”, плетемо далі, - продовжує розповідь Валентина Степанівна. - Колектив у нас дуже міцний, творчий.

- Чи було у вас якесь унікальне замовлення?

- Було (сміється). Якось подзвонив хлопець, ми його зараз називаємо “син полку”, і сказав, що йому потрібен нашоломник. А ми напередодні зробили їх 300 штук, було таке замовлення. Питаю: “Скільки треба?”. “Один”. Я тричі перепитала і відповідь була одна і та ж: “Один, більше не треба”.

Такого замовлення у нас не було! Це унікальне! Ми відправили посилочку йому з одним нашоломником. Звісно, наклали смаколиків, малюнків, оберегів. Отримали зворотній зв’язок. Він сказав: “Я відіслав вам дуже атмосферні фотки”. Наша людина.

Ми звикли, що треба 10 сіток, великі, 400 м2, 300 нашоломників. А тут один!

Хлопець побачив такий у побратима з Харкова, він не хотів давати наш телефон, боєць упросив і зателефонував нам у центр. Таке замовлення запам’яталося!

- Валентино Степанівно, ви підраховували, скільки волонтери вашого центру вже сплели маскувальних сіток?

- Сіток сплели дуже багато! З 2015 року — понад 100 тисяч квадратних метрів, з 24 лютого 2022 - близько 30 000 м2. Ними можна прикрити 650-670 танків або БТРів, або накрити 30 км окопів.

- Минулого року у центрі “Під парасолькою” з’явилися такі “фішки”, як яскраві сіточки-картини. Ви продовжуєте себе радувати такими витворами мистецтва?

- Так, у минулому році першу таку сіточку сплели на День вишиванки. Потім маленька дитина своїм малюнком надихнула нас на сіточку-картину “Розвідники у квітах”. Потім сплели ще кілька.

У цьому році до Великодня я сплела невеличку картину, на якій зобразила паску.

Дівчата зв”язали крючком яйця, вишили бісером, вийшло дуже гарно. Вона вийшла як та, яка поїхала до Польщі на аукціон, він відбудеться у травні. Виручені кошти підуть на сіточки.

- Чи продовжуєте проводити тематичні зустрічі “Під парасолькою”, які розпочали у минулому році?

- Продовжуємо. На екскурсію йти - треба багато часу. А ми робимо перерву в роботі на 30-40 хвилин, розмовляємо на певні теми.

Так, була зустріч, на якій говорили про український театр - про Заньковецьку, Садовського, Кропивницького, Карпенка-Карого.

Темою ще однієї зустрічі став запорізький театр імені Щорса, який з часом отримав ім”я Магара. Говорили про відомих артистів, які свого часу працювали в театрі, які тут розпочинали свій творчий шлях.