Запорізькі волонтерки приміряли раритети

Запорізькі волонтерки приміряли старовинне вбрання

Запоріжанка Яна Яковенко колекцію жіночого вбрання почала збирати у 2015 році.

Вона дає можливість сучасним жінкам повернутися в минуле і подивитися, як колись виглядали українки.

У Всесвітній день вишиванки старовинне жіноче вбрання одягали волонтерки центру “Під парасолькою”.

Керівник центру Валентина Вініченко вважає, що дівчатам і жінкам, які плетуть маскувальні сітки на замовлення військових (а замовлень зараз дуже багато!), потрібно було хоч невеличке свято. І його у центрі організували.

Одну з кімнат облаштували як світлицю: прикрасили рушниками, старовинними ужитковими речами. В “експозиції” знайшлося місце і для продуктових символів України — сала та чорного хліба.

Валентина Вініченко запросила Яну Яковенко з колекцією старовинного жіночого одягу, разом з Яною у гості до волонтерок прийшов Світовит Пашник - Верховний Волхв Руського Православного Кола.

А ще на свято запросили давніх і щирих друзів центру — Тетяну Дудку і Євгена Жаворонкова, які складають дует “Чумацький шлях”. І свято вдалося на славу!

Майже до самісінького його початку волонтерки не могли відірватися від плетіння маскувальної сітки — хотіли покрити тканиною якнайбільше площі. Але коли вони заходили в кімнату, де була колекція жіночого одягу, то відразу йшли до Яни, яка допомагала з вибором вбрання та аксесуарами.

- У мене не зовсім автентичний одяг, - розповідає Яна Яковенко. - У мене давні сорочки, пояси, спідниці, які доповнюю сучасними репліками. Колекцію почала збирати 8 років тому — щоб показати людям, як виглядає народний костюм.

Це проєкт я назвала “Історія на дотик”. Тому шо одяг можна потрогати, одягнути, відчути, я б сказала, дух того часу, побачити, як жінки виглядали 100-200 років тому.

- Ви самі вишивали ці сорочки?

- Ні, я вмію вишивати, але на це часу немає. Купую і пропагую старовинний народний одяг.

Зазначу, що у старовиних сорочках, спідницях, плахтах, хустках дівчата і жінки виглядали просто чарівно!

За словами керівниці центру “Під парасолькою” Валентини Вініченко, такі маленькі душевні свята для волонтерів центру дуже потрібні і важливі — після них вони плетуть сітки з удвоєною, а то і утроєною енергією та швидкістю.