Запорізький археолог прокоментував ситуацію зі зниженням рівня води після підриву російськими військовими Каховської ГЕС

6 червня, між 2 та 3 годинами ночі, російські окупанти здійснили підрив греблі Каховського водосховища. Це екологічна і техногенна катастрофа, наслідки якої ми оцінимо згодом

Читайте також: Які наслідки може мати для Запорізької АЕС підрив рашистами Каховської ГЕС

Зокрема, ми писали, що Міністерство аграрної політики та продовольства України попередньо повідомило, що знищення Каховської ГЕС та водосховища зупинить водопостачання 31 системи зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей. Поля можуть перетворитися на пустелі, а велика кількість фауни - загинути.

Також ми повідомляли, що у Запоріжжі рівень води в Дніпрі знижується щогодини. Через зниження рівня води в Запорізькій області може початися загибель риби: відео та подробиці за посиланням.

Археологи теж діляться своїми роздумами. Чи відкриває знищення Каховської греблі можливість проведення археологічних розкопок? Національний заповідник "Хортиця" поділився коментарем від свого провідного наукового співробітника відділу охорони пам'яток історії, археології та природи, к.і.н. Дмитра Никоненка, який був опублікований на сторінці журналу WAS, де й підняли обговорення цієї теми.

"Безперечно відкриває. Але треба мати на увазі кілька моментів. Перший - ті об'єкти, які знаходилися на побережжі новоутвореного Каховського водосховища і були знищені внаслідок ерозії протягом останніх 50 років, це не поверне. А в перші 20 років ерозія була дуже сильна, і щорічно біля води Каховки обсипалися десятки метрів берега разом із археологічними пам'ятками. Другий момент - ми нічого не знаємо про товщину мулу, яка перекрила за ці роки початковий рельєф", - вважає археолог Національного заповідника "Хортиця" Дмитро Никоненко.

Але, за його словами, це умовно невеликі складності.

"Насправді через кілька днів до нас повернуться затоплені Запорозькі Січі, поселення та могильники купи археологічних культур, Кучугурські острови з їхніми середньовічними пам'ятками, затоплені у ХХ столітті села. Насправді місцями картина буде фантастична. Наприклад, навпроти Кам'янської Запорозької Січі був великий острів із здоровенними деревами. Наші гідроархеологи пірнали і бачили, що ті дерева досі під водою. І за кілька днів ті дерева разом із островами, затопленими селами та церквами зараз постануть з-під води.

Я збрешу, якщо скажу, що археологи не мріяли про спуск Каховського водосховища. Але, звісно, не в такий спосіб, бо наразі рівень проблем, із якими доведеться зіткнутися Україні, ми ще навіть не уявляємо" , - каже Дмитро Никоненко.

Читайте також: Підрив Каховської ГЕС – які наслідки для Запорізької області, чи запасати питну воду запоріжцям

У Національному заповіднику "Хортиця" також нагадали, що в продажу є карта, де можна побачити, як виглядала ця територія до спорудження Каховської греблі, "Великий Луг Запорозький у XIX cтолітті", створена співробітником заповідника Олегом Власовим. Є й мапа Дніпрових порогів.

На території, яку в 1950-х затопило Каховське водосховище, знаходився Великий Луг. Це величезні плавні з острівцями, озерами, болотами, пасовищами та лісами, багаті на дичину та рибу. Саме тут виникли кілька Запорозьких січей: Томаківська, Базавлуцька, Чортомлицька та Нова. У наш час лише невеликі залишки плавнів у Запорізькій та Херсонській областях дозволяють скласти приблизне враження про Великий Луг.

Раніше ми писали про те, що прогнозують запорізькі екологи у зв'язку з затопленнями територій водою Каховського водосховища.

Фото Любові Романової