Запорізький капелан Віктор Ткач отримав орден “За мужність” III ступеня
Віктор Ткач працює капеланом військової частини 3029 Нацгвардії шостий рік.
Державною нагородою він відзначений, як зазначається в указі, “за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові».
Указ Президент підписав 17 грудня 2022 року. І ось учора Віктор отримав державну нагороду, яку йому вручив Володимир Зеленський.
Військовослужбовці частини боронять країну від ворога на Запорізькому напрямку, вони знаходяться у “гарячих точках” на території області.
- Виїжджаю до хлопців кожного тижня, буває так, що залишаюсь з хлопцями, -поділився капелан, який всі ці роки духовно підтримує нацгвардійців.
Постійно їздить на передову
А ось що розповідалося на фейсбук-сторінці військової частини 9 полку оперативного призначення НГУ (зараз це 15 бригада ОП НГУ) про о. Віктора в жовтні 2022 року:
"Отець Віктор з Православної церкви України вже шостий рік служить капеланом у 9 полку оперативного призначення Національної гвардії України імені Героя України Богдана Завади.
Крім духовного супроводу гвардійців, пан Віктор править служби у дерев’яному храмі Покрови Святої Богородиці. А ще – постійно їздить на передову з духовними порадами та гостинцями.
- З якими питаннями до вас звертаються бійці?
- Це ж армія. І, звичайно, трапляються питання, які дивують. Та доволі часто військовослужбовці звертаються, щоб повінчатися чи похрестити дитину. Якщо я не маю можливості провести обряд особисто, я підказую, де це можливо зробити.
- Знаю, що окрім задоволення духовних потреб гвардійців ви також привозите для них на передову різні гостинці. Скільки таких рейсів ви зробили?
- Я кожного дня туди навідуюся. Буває, що і декілька разів на день. Передаю смаколики від волонтерів і спілкуюся з хлопцями. Вони мене чекають, знають, що приїжджаю не з пустими руками, завжди щось привожу. Але, звичайно, основним моїм завданням залишається надавати бійцям духовну та морально-психологічну допомогу.
- Як ви провели перші дні після 24 лютого?
- Так, як і повинен був себе вести священнослужитель у темні часи. Поки бійці нашого полку висувалися назустріч ворогу і героїчно з ним билися, я благословляв сміливих і заспокоював тих, хто міг впасти в розпач.
- Які молитви порекомендуєте для бійців на передовій?
- Звичайно, «Отче наш». Ще – п’ятидесятий псалом (покаянний) і дев’яностий псалом.
- Сьогодні українців переповнює почуття ненависті до загарбників. Наскільки ця ненависть дотична до християнської моралі?
- Це питання мені часто задають і військовослужбовці, і цивільні. Бог вчить любити – любити себе, поважати ближніх. Але що робити, коли напали на тебе, на твою землю, на твоїх близьких? Тут єдиного рецепту немає. Головне, щоб ненависть не затьмарила любов Божу. Адже Святий Дух дає силу і свою благодать, які змінюють наші серця.
- Після нашої Перемоги ви плануєте залишитися у війську чи станете цивільним святим отцем?
- Хочу залишитися у війську. Також було б добре, якби я міг продовжувати служити на Хортиці, на Січі, у храмі Покрови святої Богородиці. Хоча сьогодні щось планувати неможливо. Мене іноді питають: які плани на наступні два тижні? Тоді я відповідаю, що невідомо, що буде через дві години.
- Всім бажаю Божого благословення, щоб Божа благодать перебувала на всіх нас. Нам всім бажаю витримки і найскорішої, повної Перемоги.
Фото: фейсбук-сторінки Віктора Ткача і 9 полку оперативного призначення
