Браконьєри передають запорізьким волонтерам рибальські сітки
З 24 лютого 2022 запоріжці, які в свій вільний час займаються плетінням сіток в примішенні біля Вознесенівського ринку, вже виготовили близько 180 маскувальних сіток для захисників країни.
Як розповіла “Індустріалці” відома волонтерка і легендарний гід Валентина Виниченко, практично всі вони передаються в підрозділи, які воюють на “нулі”.
До речі, разом з Валентиною Степанівною сітки плете і її донька Катерина. І не тільки плете — Катя розробила авторський метод плетіння сіток для захисту військових на передовій. За що була нагороджена нагрудним знаком Міністерства оборони України «Знак Пошани».
Наказ у листопаді 2016 року підписав міністр оборони Степан Полторак.
А розпочали свою роботу волонтери ще з початком бойових дій на Донбасі в 2014 році.
— В 2014 році це був Запорізький осередок ГО “Патріот”, — розповідає Валентина Степанівна. — Наш центр працював на площі Пушкіна, аж до 2018 року. А потім людина, яка оплачувала це приміщення, більше не змогла цього робити.
Тоді ми пішли у “прийми”, нас прийняв другий осередок об’єднання — на Матросова,24. Працювали там по черзі.
Потім і їх закрили. Треба було знову шукати місце для плетіння маскувальних сіток — військові у зоні проведення ООС їх постійно потребували.
За словами Валентини Вініченко, у приміщенні, де вони зараз працюють, розміщувалася одна з громадських організацій. І у них одна кімната слугувала складом.
— Я попросила — можна ми її займемо і поставимо один стенд, — продовжує Валентина Степанівна. — Нам дозволили. І справа пішла. Приходили виготовляти сітки 4-5 волонтерів, які з нами ще з 2014 року.
А 24 лютого почалася війна. І якось так сталося (посміхається), що у нас з’явились друга кімната, третя… Зараз у нас стоїть шість стендів і ми плетемо маскувальні сітки.
Сіток для військових, зазначає Валентина Степанівна, треба дуже багато: “Я кажу так: хвіст витягнули — ніс зав’яз, ніс витягнули — хвіст”.
До речі, на придбання основи — сітки волонтери витрачають власні кошти, також допомагають друзі та небайдужі громадяни.
Якийсь час сітки купували у Харкові. Потім Харків закрився.
— І у нас не стало сітки, — ділиться Валентина Степанівна. — Але у Запоріжжі є рибалки. І у нас є ще й браконьєри, які виявилися великими патріотами. Вони й дали нам сітки.
Зараз використовуємо сітки з якогось складу, де вони зберігалися з 1986 року. Сітки виготовлені в Астрахані.
Так що у волонтерських центрах з’явилися сітки зі складу, про який на багато років забули. Хотілося б, щоб ця сітка була більш товща і міцніша, але вже яка є.
Зверталися й до Литви. Там нам сказали: можемо вам прислати, але ми тут плетемо для вас.
Звернулися до Західної Європи. І ось буквально сьогодні (наша розмова відбувалася 6 квітня. — Авт.) привезли сітку з Німеччини, ми її ще не бачили.
Валентина Степанівна зазначає, що запорізькі волонтери, які займаються плетінням маскувальних сіток (особливо ті, які розпочали цю добру справу ще в 2014 році), між собою спілкуються, діляться основою чи матеріалами.
— Учора був великий подарунок — нам дали багато обрізків тканини, — розповідає волонтерка.
— Валентино Степанівно, ви сказали, що з 24 лютого 2022 волонтери вашого центру сплели приблизно 180 маскувальних сіток. А скільки усього ви відправили бійцям ЗСУ з 2014 року, підраховували?
— Спочатку рахували, а потім перестали, але точно рахунок йшов на сотні.
Ми якось порахували, що своїми сітками могли накрити повністю по довжині і ширині Дніпрогес та центральний проспект. Стільки сіток наплели! А з 24 лютого 2022 площа сплетених нашими руками сіток склала вже 3500 м2.
— Скільки сьогодні запоріжців задіяні у плетінні сіток?
— Щодня до нас приходять від 30 до 70 осіб. А ще у нас є надомниці, які вдома роблять нарізку тканини. І потім приносять її в наш центр.
— А тканини яких кольорів використовуєте для масксіток?
— Це неблискучі легкі тканини кольору хакі, болотного, зелені (природнього відтінку, не “вирви око”), мокрий асфальт, брудний пісок, коричневий кольору землі, а не з червоним відтінком.
Зазначу, бажано, щоб тканина була натуральною, не тягнулася. Свій одяг таких кольорів ми вже порізали на матеріал для маскувальних сіток. Якщо запоріжці захочуть передати свої речі відповідних кольорів, з радістю приймемо.
— Дякую. І разом — до Перемоги!
Фото Олександра Прилепи
