Нову будівлю на проспекті Соборному біля обласної універсальної наукової бібліотеки вже назвали «паралелепіпедом ненависті»
Одноповерхова будівля, що з'явилася на центральному проспекті Запоріжжя між дев'ятиповерхівкою та обласною універсальною науковою бібліотекою, викликала бурхливу реакцію у соцмережах. Поки споруда була за будівельним парканом, її майже не помічали. Тепер вона привернула увагу. Нагадаємо, що раніше там була велика клумба.
У соцмережах люди обурюються тим, що будівля, м'яко кажучи, вибивається з архітектурного стилю проспекту. (Вона нагадує чорні супермаркети "АТБ"). Що зменшили тротуар для пішоходів. Що нераціонально будувати одноповерхівку на центральному проспекті, де така дорога земля.
- У підсумку сюрприз стався для усіх, - написав головний спеціаліст з історико-культурної спадщини департаменту культури та туризму Запорізької міськради Паво Кравчук, який опублікував на своїй сторінці у "Фейсбук" пост на цю тему, якому навіть дав назву «Паралелепіпед ненависті».
У пості Павло Кравчук висловлює професійний погляд на новобудову:
- Багато хто вже встиг висловити свою думку щодо новозбудованої споруди між житловим будинком по пр. Соборний, 144 та Запорізькою обласною бібліотекою. Більшість коментарів зводилося, на жаль, до прокльонів та відвертої лайки. Звісно, це не личить єдиному обласному центру, де є свій Музей архітектури. Хоча, в цілому, людей зрозуміти можна, адже у них буквально із під ніг вибили грунт та змусили наражатися на небезпеку, посунувши пішохідну зону майже упритул до проїжджої. Та й сама ідея неочікуваного «тупика» на звичному шляху до «скарбниці знань» викликає багато застережень. Але винесемо це урбаністичне питання «привітного міста» за дужки і зосередимося, власне, на архітектурній частині.
Справа у тім, що проблема розвитку мережі обслуговування у цьому районі постала перед архітектурною громадськістю ще у 1970-х рр. – разом зі становленням сучасної комплексної забудови. У більшості випадків за базове рішення для підприємств обслуговування приймалися в-будовані приміщення на першому поверсі багатоповерхівок, власне, будинки 144 та 146 є чудовим прикладом цього. На головному проспекті прибудовані та окремі одноповерхові споруди, подібні до мікрорайонних гастрономів, не віталися, головним чином, через низький техніко-економічний ККД на особливо важливих у містобудівному значенні ділянках та у зв’язку з невідповідністю художньо-естетичній ролі головного проспекту як «вітрини» сучасної високоякісної архітектури.
Тож можемо сміливо сказати, що замовники робіт, які під гаслом «розвитку бізнесу» ощасливили місто суперечливою новобудовою, вдерлися у коло проблем, достатньо добре опрацьованих попереднім поколінням архітекторів. Проте цей багаж з кількох причин виявився незатребуваним. По-перше, реальними виконавцями проєктних робіт, скоріш за все, були звичайні студенти, що і гадки не мали, куди втиснуть їх споруду, та просто отримали за свою працю необхідний їм підсумковий залік (далі до цього проєкту додали документи сертифікованої особи, таке практикується, бо підневільна праця дешевше). По-друге, офіційний виконавець робіт, певна річ, не подавав цей проєкт на розгляд професійного товариства (містобудівної ради), бо відразу б було викрито його низьку якість, про що і сьогодні кажуть усі запоріжці (не будемо вдавати дурника і казати, що комусь це подобається). По-третє, замовники і виконавці проєктних робіт доволі обмежені люди (і це факт), бо вони свідомо обрали стратегію протистояння містянам замість того, аби поцікавитися, прикладом, у Музеї архітектури Запоріжжя, як можна гармонійно вписати нове підприємство обслуговування в сформоване містобудівне середовище, тим більше, уздовж головного проспекту.
Перелічені обставини зовсім не свідчать, що споруда нового підприємства обслуговування у даному місці є фатальною помилкою. Фатальною помилкою є, повторимося, залучення до робіт з проєктування дешевої робочої сили та не залучення в порядку консультації досвідчених архітекторів, не бажання замовників робіт культурно розвиватися. Коли б ми усунули, принаймні, два перших фактори (бо третій, то, скоріше, невиліковний діагноз «хуторянства»), знайшлося би і притомне проєктне рішення і думка містян була б не настільки негативно однозначною.
Але після бійки кулаками не махають. Відтак, вимушені лише констатувати, що рано чи пізно цю огидну споруду доведеться з проспекту прибирати. Замовники робіт безталанно змарнували шанс гармонійно вписати своє дітище у міське середовище. І, можливо, рятівна альтернатива була зовсім поруч. Ресторан «Лахті», чий декорований сонцезахисним екраном об’єм був піднятий на супортах, криком кричав вдатися до схожого рішення, що дозволяло не позбавляти містян пішохідної зони. Цей прийом запорізькі архітектори свого часу підгледіли у колег з Магдебургу, чию Karl-Marx-Strasse з північної сторони прикрасили саме такі підняті на колонах об’єми підприємств громадського обслуговування. Однак, звісно, настільки очевидні речі не могли прийти у голову студенту старшого курсу, який знав лише розмір плями забудови та умови рельєфу, тоді як сам замовник визначив для себе і водночас для цілого міста (!) головним критерієм якості дешевизну.
Павло Кравчук опублікував фото з прикладом, як можна було зробити гармонійне архітектурне рішення.
Звісно, з цього приводу висловився у "Фейсбук" і відомий краєзнавець, екскурсовод, який активно відстоює чистоту архітектури у Запоріжжі, Роман Акбаш:
- Дивлюсь на одоробло, яке збудували біля обласної бібліотеки, та й думку гадаю. Пригадую одну реальну історію.
У 1967 році вирішили як раз оту обласну бібліотеку будувати. Тодішньому її директору Анатолію Бальцеру спочатку припав до душі проєкт триповерхової будівлі чернігівської бібліотеки. Вирішив, що буде недорого для місцевого бюджету, та запропонував владі й у нас таку збудувати.
Але той проєкт забракував перший секретар обкому (майже губернатор сучасною мовою) Титаренко. "Тож обласна бібліотека, важливий осередок культури. Її треба розмістити на головному проспекті. А триповерхову будівлю ми "посадити" на проспект ніяк не можемо. Шукайте інший варіант", - аргументував посадовець.
...Наші сучасні "батьки міста" можуть "посадити" на проспект усе, що завгодно. Навіть одноповерхову коробку амість газону та тротуару Та біля тієї самої бібліотеки".
Роман Акбаш опублікував фото будівництва облбібліотеки.
Запоріжці активно коментують пости Павла Кравчука і Романа Акбаша.
Читайте також: У центрі Запоріжжя декомунізували історичну будівлю - фото.
Фото со страниц в "Фейсбуке" Романа Акбаша, Артема Бородіна, Павла Кравчука.