Як виглядала психіатрична лікарня у перші роки створення
15 березня 1911 року психіатрична лікарня «Бетанія» приймає перших своїх пацієнтів-мешканців. Про початок роботи медичного закладу розповів запорізький краєзнавець Роман Акбаш на своїй сторінці у фесбуці.
Читайте також: Як у Запоріжжі 100 років тому вулиці перейменовували
Медичний заклад розташовувався на правому березі Дніпра на місці колишнього менонітського села Кронсвейде – зараз територія під водою Дніпра та частково у районі Великого Лугу в межах Запоріжжя. Назва – на честь рідного міста біблейського Лазаря. Фінансувався медичний заклад за пожертви менонітської громади та плати родин пацієнтів.
Першим завідувачем лікарні був психіатр із Риги Вальтер Штіда. Особливості лікування у цьому закладі – гарячі та холодні ванни, приймання заспокійливих та снодійних препаратів. Пацієнти могли вільно пересуватися територією та мали змогу, якщо було бажання, долучитися до якоїсь праці по господарству лікарні. Всі кімнати були окремими. Тут працювали 5 лікарів і 164 доглядальниці.
Лікарі були німцями-католиками і лютеранами, доглядальниці – менонітами. Краєзнавець зазначає, що якщо бути точним, то 15 березня 1911 року лікарня почала приймати перших пацієнток. Бо в цей день відкрився жіночий корпус лікарні.
Будівля має власну назву – «Bethel». Це теж на честь міста, що згадується в Біблії: Бейт-Эль — «Дім Бога». У серпні того ж року відкрили і корпус для чоловіків – Salem.
У 1913 році збудували головний корпус – великий двоповерховий, з жіночим та чоловічим відділеннями, аптекою, залами для відвідувачів та зібрань, кабінетами лікарів та адміністрації, їдальня.
На території також розміщувалася низка споруд – господарчі будівлі, пекарня, водонапірна вежа, машинне відділення з паровою та динамо-машиною, пральня.
З відкритих джерел, стало відомо, що лікарня спеціалізувалася на пацієнтах епілептиках і з нервовими розладами. Лікарня була створена для менонітів всієї Російської імперії, протягом 15 років 991 пацієнт знаходився тут на лікуванні.
Утримання одного пацієнта в «Бетанії» коштувало 300 крб в рік, 15 ліжок утримувалися за рахунок пожертвувань. Після Лютневої революції банди мародерів приходили в лікарню і вимагали провізію.
Останнім ударом після революції став проєкт будівництва греблі Дніпрогесу, що призвело до затоплення території, де знаходилася «Бетанія», до закінчення будівництва дамби в 1931 році пацієнти лікарні були евакуйовані.
Раніше ми писали, як у Запоріжжі ходив громадський транспорт у 1986 році.
