Втратити дім, але не підтримку: історія пані Марії
Іноді люди змушені залишати свій дім не за власним бажанням. Так сталося з пані Марією, яка виїхала з Комишувахи до Запоріжжя, взявши із собою лише найнеобхідніше та спогади про життя, що залишилося позаду.
Її історію розповіли на сторінці гуманітарної місії "Проліска" у фейсбуці.
Читайте також: Із прифронтових сіл Запорізької області евакуювали трьох важкохворих людей (фото)
Сьогодні жінка мешкає у знайомих, намагаючись звикнути до нового місця, яке поки що не стало домом.
Організм ослаблений, сили вже не ті, а пережите залишило глибокий слід. Адаптація дається їй важко, а кожен день — це боротьба не лише з обставинами, а й із внутрішнім виснаженням.
Єдине, на що вона могла розраховувати, — невелика пенсія. Без оформленого статусу внутрішньо переміщеної особи пані Марія залишалася сам на сам із труднощами, не маючи доступу до необхідної підтримки.
Поруч опинилася команда Гуманітарної місії "Проліска". Фахівці допомогли оформити статус внутрішньо переміщеної особи, подати заявки на допомогу та отримати грошову підтримку.
Крім того, супроводжували пані Марію у повсякденних питаннях: доступ до медицини, пошук лікаря та орієнтація в новому місті. Не менш важливою стала емоційна підтримка — можливість бути почутою і не залишатися наодинці зі своїми переживаннями.
На прощання пані Марія тихо сказала:
"Я думала, що вже нікому не потрібна… Дякую, що не залишили мене саму".
І в цих словах — вся правда про те, наскільки важливою є не лише допомога, а й просте людське тепло.
Раніше ми писали, що переселенець з Поліг створив фільм до сумної річниці рідного міста.