Гуляйпільський журналіст, письменник і краєзнавець Іван Кушніренко написав книгу «Гніздо сивого птаха»

Книгу «Гніздо сивого птаха» Іван Кушніренко присвятив землякам та оборонцям рідного краю.


Майже місяць Іван Кирилович разом з дружиною провели у Гуляйполі під ворожими обстрілами. Ховалися у підвалі сусіднього будинку, а згодом переїхали до дочки і вже там спускалися до підвалу, коли ворог починав обстрілювати місто.


Про своє життя під ворожими снарядами і евакуацію до Запоріжжя Іван Кушніренко розповів у бувальщині «Постояльці».


«Гніздо сивого птаха» - це 92 книга авторства Івана Кушніренка. У творчому доробку автора, зокрема, є збірка поезій “Відгоріла зоря”, збірки оповідань “Клин зеленого жита”, “Жайворонки над степом”, “Співуча криниця”, “Добрий знак”, “У степу”, книжки повістей “Запах прив’яленого літа”, “У степовій глибинці”, роман “Сиві жита”.

Багаторічний редактор районної газети “Голос Гуляйпілля” (очолював редакцію з 4 жовтня 1991 року і до виходу на пенсію) активно займався краєзнавчою роботою: особисто і у співавторстві видав 80 книжок-досліджень з історії Гуляйпільського краю.

Переважна більшість книг — близько 80 — побачила світ у запорізькій друкарні “Дніпровський металург”, де автор з Гуляйполя друкує свої книги вже 20 років. Не стала виключенням і остання на сьогоднішній день збірка, в яку увійшли повість, оповідання та бувальщини на тему російсько-української війни.


- Тільки днями привіз з друкарні книгу “Гніздо сивого птаха”, - розповідає Іван Кушніренко. - Книга про звичайних людей, рядових українців, як вони переживають цю війну, як, не зважаючи на усі труднощі, вірять у перемогу Збройних Сил України. Ми обов’язково переможемо!


Оповідання засновані на документальних розповідях про конкретних людей та події, але я, як автор, переосмислив почуте і побачене, і зробив художні оповідання.


У розділі “Бувальщини” є розповідь про мою особисту війну — як ми з дружиною зустріли її, як місяць переховувались ночами у підвалах. Ми ще залишалися в Гуляйполі, коли половина нашої вулиці вже виїхала. Залишався і 87-річний чоловік, який сказав, що нікуди не поїде.


Нерви не витримали, коли над нашими головами почали літати снаряди: то недоліт, то переліт, падали то попереду, то ззаду. Ми вирішили евакуюватися.

Міська рада організувала евакуаційні автобуси і ми організовано поїхали до Запоріжжя.


Я два місяці був у “штопорі” - не міг писати. Відійти від шоку, морально і матеріально нам допомогли у Центрі журналістської солідарності, який створений при обласній організації НСЖУ(голова - Наталія Ігорівна Кузьменко, відповідальний секретар - Валентина Миколаївна Манжура).

У Центрі проводяться різні заходи, у яких беруть участь журналісти-переселенці з Оріхова, Якимівки, Бердянська, Енергодара, Лисичанська, Дніпрорудного.

Ми почали потроху відтавати душею. І я почав писати. Так народжувалася ця книга.

У мене ще є рукописи. Ще б спонсорів знайти, які б зацікавилися історією Гуляйпільщини!


Іван Кушніренко каже, що у листопаді будуть дві визначні дати — 135 років з дня народження Нестора Махна і 140 років з дня смерті відомого вітчизняного педагога барона Миколи Корфа.

- Про Корха у мене є цілий ряд книжок, я детально дослідив його життя, - ділиться Іван Кирилович. - І мені хотілося б видати цю книжку. Рукописи готові.

До речі, книга Івана Кушніренка “Барон М.О. Корф. Одержимий з провінції” (2009) зайняла третє місце у міжнародному конкурсі, присвяченому визначному педагогу Корфу, який у 2010 році проводив Бердянський державний педагогічний університет.

Рукописи нових книг готові, залишилося знайти гроші на їх друк. У довоєнні часи Івану Кириловичу видавати книги допомагали спонсори, в основному сільгоспвиробники. На сьогодні одні померли, а у других господарства розбиті.

- Останнім часом допомагає Володимир Григорович Сизоненко, за що я йому щиро вдячний, - говорить Іван Кушніренко. - Його товариство в Семенівці Пологівського району під окупацією, розбито, окупанти навіть його директора вбили.

Сподіваюсь, що знайдуться люди, і не тільки з Гуляйполя, які допоможуть видати книги. Я роблю роботу, яка людям потрібна. Потрібно знати свою історію.

Книга “Гніздо сивого птаха” - це свідок сьогоднішніх подій. Вона — про героїзм наших людей, які залишаються справжніми українцями, патріотами, хоч і переживають труднощі. І вірять у нашу Перемогу!

Читайте також: Письменник-переселенець розповів запоріжцям, що подумки весь час зі своїм нескореним містом

Фото автора