За розмахом свято зрівнялося з пуском Дніпрогесу
Якби не війна, гуляли б запоріжці сьогодні на Дні міста. Ярмарок, шашлики, концерти…
А старше покоління, певно, пам'ятає феєричну запорізьку осінь 1970 року. Тоді місто накрила святкова хвиля 200-літнього ювілею. Концерти, мітинги, ярмарки, делегації, сувеніри-козаки… Дещо з тих подій лишилося в кінохроніці.
Газета «Индустриальное Запорожье» від 6 вересня 1970 року в ювілейному пориві
— Цифра «200» дивиться на нас із вікон автобусів і таксі, вона розквітає на газонах та клумбах, — втішалося тими днями «Индустриальное Запорожье».
Під 200-ліття Запоріжжя підігнали навіть продаж тістечок
Пам'ятаю, у нашій сім'ї, яка жила не в самому Запоріжжі, а в області, після ювілею залишилися кухоль і навіть відкривачка для пива з відповідною символікою. А вже значків тоді випустили просто до біса.
Це лише частина значків і настільних медалей, випущених до 200-річчя Запоріжжя
Святкування тягнулося три дні – з 4 до 6 вересня 1970 року. Усі три дні в Концертному залі імені Глінки лунали концерти — два з них «за участю провідних майстрів мистецтв країни», як сповіщали анонси.
Що це за провідні майстри, можна судити за колосальною театралізованою виставою на стадіоні «Металург» (п'ять тисяч учасників, чотири години тривалість, задіяні навіть коні Новомиколаївського конезаводу).
Перед глядачами постали корифеї української опери Дмитро Гнатюк і Євгенія Мірошниченко, естрадна зірка Ольга Воронець, геній пародії Віктор Чистяков, знаменитий Заслужений ансамбль танцю УРСР, яким керував тоді сам Павло Вірський.
Апофеоз святкування – гала-вистава на стадіоні «Металург»
Феноменальний пародист Віктор Чистяков (третій зліва) перед виступом у Запоріжжі. Ліворуч від нього — голова виконкому Запорізької міськради Володимир Площенко
Читайте також: Мистецтво оживає – в художньому музеї Запоріжжя відкрили інтерактивну 3D-виставку з фантастичними образами (фото)
Окремий концерт для обраних та урочисте засідання провели в головному на той час палаці культури Запоріжжя – трансформаторного заводу.
Привілейовані глядачі отримали такі запрошення на ексклюзивний концерт
Перед палацом, а ще на тодішніх вулиці Кремлівській і Дніпропетровському шосе (тепер вулиця Сергія Синенка і Дніпровське шосе) наводили лад понад три тисячі(!) працівників ЗТЗ, яких зорганізували на суботник.
На жаль, 1 жовтня 2020 року цей ПК закрили. Причина банальна – немає грошей, адже на дармові суботники чи роботу «за спасибі» тепер нікого не виженеш.
Генеральне прибирання
Тоді, за тиждень до гучного 200-річчя, у Запоріжжі оголосили загальноміський суботник з благоустрою вулиць та майданів. На майданах, до слова, ювілей позначився по-особливому.
І якщо свято книги на Театральній площі та виставку квітів на площі перед Головпоштамтом провели цілком традиційно, то старт бронепоїзда «Свобода або смерть» на Привокзальній площі біля Запоріжжя-І вже став видумкою специфічною.
Ще на одному майдані — теперішньому Вернадського, а тоді Пушкіна - у святкові дні відкрили книгарню «Кобзар», а на тодішній Жовтневій (нині Фестивальна) – виставкову залу, яку місцева преса назвала «подарунком до 200-річного ювілею». Що-що, а підганяти свої здобутки до ювілейних дат радянська влада вміла.
У «Кобзарі», якого тепер уже немає. А на цьому фото він щойно відкрився
Читайте також: Міські мурали оживають – у Запоріжжі стартував новий культурний проєкт (відео)
200-ліття рідного міста так надихнуло запоріжців, що від охочих опублікувати свої вірші в газетах відбою не було.
На газетну шпальту таки потрапили
А от якими були звичайні запоріжці 1970 року.
На дамбі, якій поки що всього вісім років
Читайте також: "Малювання для мене — це форма турботи": у Запоріжжі відкрилася виставка плакатів Юлі Піліюлі (фото)
Та як би не било в литаври Запоріжжя восени 1970 року, Батьківщина скромненько оцінила його 200-літні заслуги – усього лише Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Сусідний Дніпропетровськ, до якого Запоріжжя завжди ставилося ревниво, до свого 200-ліття 1976 року удостоївся ордена Леніна.
Тут, щоправда, є нюанс: дніпропетровський ювілей припав на час, коли Українську РСР очолював їхній земляк та колишній перший секретар обкому Володимир Щербицький (запоріжці свій ювілей відзначали ще за Петра Шелеста).
І все-таки Запоріжжя обійшло Дніпропетровськ – свій орден Леніна наше місто отримало раніше від сусіда – 1973 року.
А найоригінальніше визнав двовікові заслуги ювіляра маршал авіації Володимир Судець — незадовго до ювілею його зробили почесним громадянином Запоріжжя, натомість він вручив місту шаблю, з якою брав участь у Параді Перемоги.
Раніше ми писали, що в Запоріжжі відкривається виставка, яка показує Запоріжжя та його обличчя.
Фото: Павло Чурюканов/«Индустриальное Запорожье», Микола Беренштейн, Іван Веха, violity.com, mеshok.net, newauction.com.ua, besplatka.ua, crafta.ua
