«Це не розкіш, а потреба» - ветеран з Мелітопольщини розповів, як ретрит в Етноселі допоміг відновити сили та повернути відчуття підтримки

Учасник першого заїзду проєкту «Блокпост» розповів про тиждень відпочинку, який подарував не лише відновлення, а й справжню підтримку

Володимир Бутенко, ветеран із Мелітопольської громади, став учасником першого заїзду до культурно-історичного комплексу «Етносело» в межах проєкту від РП «Блокпост». Провів там тиждень разом із дружиною. Каже, що це був справжній відпочинок – і тілом, і душею.

Нагадаємо, що 11 липня 2025 року в Запоріжжі, в Реабілітаційному просторі ветеранів українського війська «Блокпост», презентували пілотний проєкт «Соціальна адаптація ветеранів, ветеранок та їхніх родин на базі адаптивного простору».

Ініціативу реалізує громадська організація «Лабораторія військово-політичних досліджень та реконструкції» за підтримки ПРООН в Україні та фінансування Уряду Данії. Мета проєкту — сприяти (ре)інтеграції ветеранів і ветеранських родин, їхньому ментальному, соціальному та правовому відновленню.

Читайте також: Ретрит для ветеранів - захисники та їхні родини пройшли фізичну й арттерапевтичну реабілітацію під Запоріжжям

«Це була можливість відійти від буднів і побути в компанії, яка заряджає. Ти наче відходиш від «битовухи» – і стає легше. Там дуже класно», – згадує ветеран.

Для нього ці дні стали нагодою відпочити по-справжньому: виспатися, відчути тишу й спокій. А ще – взяти участь у майстер-класах і спільних заходах, які залишили теплі спогади.

«Найяскравіший спогад – як ми малювали. Картини, які ми робили з дружиною, ми навіть повісили в альтанці на дачі. Багато загалом моментів, що запам’яталися. І барабани, і спілкування, і руханки… Ми досі повторюємо ці вправи вдома», – посміхається ветеран.

Але «Етносело» – це не лише активності. Це ще й нові знайомства, які переросли в справжню дружбу.

«Ми й досі спілкуємось із родинами, які були поряд. Допомагаємо одне одному. Одній родині я допоміг в пошуках іншого житла, тепер живемо неподалік.

З іншим підтримуємо зв’язок, спілкуємося, підтримуємо одне одного. А познайомились під час ретриту. Такі проєкти роблять людей ближчими. Це, мабуть, головне: ми повернулися з Етносела не самі, а з новими друзями й відчуттям підтримки», – ділиться Володимир Бутенко.

Особливим для нього було й те, що він міг провести час із дружиною в спільному просторі без зайвих турбот.

«Усе було під рукою, все зручно й комфортно. Для тижня такого перебування – саме те. І головне, що ми були разом. Так, це справді позитивний досвід».

На питання «Чи потрібні ветеранам подібні ініціативи?» Володимир відповідає без вагань:

«Обов’язково! Я всім казав: їдьте. Дехто не зміг – свої обставини. Але багато хто навіть заздрив білою заздрістю, що ми поїхали. Це не розкіш, а потреба.

Крім можливості відпочити, ще й можна було отримати відповіді на свої питання від фахівців. Це була можливість знову відчути, що ти не один, що тебе чують. Тому повторюю знову: коли стартує новий сезон – їдьте, не пошкодуєте».

Ветеран зізнається: після повернення до міста життя швидко повертає в свій ритм – із роботою, тривогами і обстрілами. Та все ж спогади й навички, здобуті під час ретриту, допомагають триматися:

«Все добре, тримаємось. Руханки робимо, згадуємо, виїжджаємо на дачу, коли можна. А головне – залишився ресурс і відчуття, що є підтримка, бо за будь-якої нагоди ми з дружиною можемо звернутися до команди «Блокпосту» чи до тих, хто був поруч у цьому заїзді до «Етносела».

 Нагадаємо, ініціативу «Соціальна адаптація ветеранів, ветеранок та їхніх родин на базі адаптивного простору в Запоріжжі» впроваджує ГО «Лабораторія військово-політичних досліджень та реконструкції» за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки Уряду Данії.

Раніше ми писали, що у запорізькому ботанічному саду ветерани війни разом із молоддю висадили лаванду

Фото: РП «Блокпост»