1991 року в центрі Запоріжжя відкрився один із перших у місті комерційних продовольчих магазинів
У березні 1991 року, на розі тодішнього проспекту Леніна, а нині Соборного, та вулиці Южноукраїнської (в районі зупинки «Вулиця Миру») відкрився магазин «М'ясні делікатеси», вже неіснуючий.
Читайте також: Запорізька обласна бібліотека для дітей працює вже 85 років - історія
Спогадами та фото на своїй сторінці у фейсбуці ділився запорізький екскурсовод та краєзнавець Роман Акбаш:
"Юним запорожцям вже, напевно, важко уявити, що відкриття якогось продуктового магазину може викликати величезний суспільний резонанс. Але це якраз той випадок. "М'ясні делікатеси" — один із перших у місті комерційних продовольчих магазинів".
У березні 1991 року тут було небачене для тих часів різномаїття — до десятка видів ковбас, копченостей та просто свіжого м'яса. Серед усього цього є й делікатеси, про існування яких хтось із перших покупців напевно й не здогадувався, такі як суджук чи копчений язик.
До речі, «Суджук» – це традиційний продукт тюркської кухні. Це сильно висушена сиров’ялена ковбаса з гострим пікантним смаком.
Роман Акбаш згадує, що багато хто приходить до "М'ясних делікатесів" начебто на екскурсію до музею — просто подивитися. Адже особливість магазину, що найбільш обговорюється, — тутешні ціни, досить немаленькі.
Наприклад: «Шия свиняча сирокопчена» коштувала 50 рублів 40 копійок, ковбаса «Радянська» – 57 рублів 40 копійок.
"За цінами в інших запорізьких магазинах спробую пояснити. 57,40 — це у березні 1991 року це майже 100 буханців хліба. Або майже 30 кілограмів цукру (стільки правда вам не купити — лише по 1,5 кілограма на місяць на людину). Або 8 кілограмів яловичини. Але, знову ж таки, це в держмагазині, якщо зможете її там купити, а на ринку - 12-14 рублів за кіло", - пояснює Роман.
"Природно реакція на ціни неоднозначна. Від глухого невдоволення пенсіонерів до позитивних відгуків тих, хто позбувся необхідності платити за делікатеси на ринках вдвічі дорожче", - говорила тоді в інтерв'ю ЗМІ директор «М'ясних делікатесів» Т. Сухих.
Читайте також: «Зустрінемось в Парижі» - історія легендарної запорізької кав’ярні, яка працювала у понівеченому ворожою ракетою будинку
Хтось із запорожців згадує, що жахали ціни, а хтось - смачні бутерброди з цими м'ясними делікатесами, які можна було з'їсти прямо в магазині з кавою або чаєм у відділі типу кафетерій.
Ми писали, якими були популярні запорізькі кафе у минулому столітті – фото.
І, до речі, у Запоріжжі вже місяць працює кафе, де прихистили котиків-переселенців.
Фото: "Атипічне Запоріжжя"
