Чимало запоріжців і сьогодні згадують «Маленький Париж»
Попри індустріальний імідж Запоріжжя, не оминає місто і «богемне життя». Кожне покоління містян має свої спогади про заклади, в яких збиралися неформальні та культурні «тусовки». Чи не найвідомішим закладом, де зустрічалась молодь в минулому сторіччі стало кафе «Маленький Париж».
Читайте також: В архівах запорізького комбінату зберігся старовинний план забудови центру Запоріжжя
Про те що відбувалося в стінах легендарної кав’ярні, що працювала у 151 будинку на пр. Соборному, міфи та спогади ходять містом і досі. А люди, що були постійними відвідувачами, та через ворожий ракетний обстріл ледь не втратили своє «місце сили», зараз мають нагоду за поділитися цінними спогадами.
Спочатку було "Морозиво"
Одна з колишніх постійних відвідувачок культової кав’ярні - Валентина Степанівна Вінніченко. Жінка присвятила все своє життя сфері туризму. В Запоріжжі Валентину називають «гід Легенда». Саме вона – автор 40 авторських екскурсій та «візитівки» Запоріжжя – екскурсії на теплоході через шлюз. З молодості Валентина працювала в туристичному бюро, яке, за збігом долі, знаходилось поруч із кав’ярнею. Жінка згадує, що офіційно заклад (ледь не перший в місті) називався «Кафе «Морозиво». Але контингент, що відвідував заклад, визначив інше ім’я.
«Кафе відкрилось десь у 1972-му, в самому центрі міста. І звідусіль сюди сходилась і з’їжджалась вся міська богема. А богема - це ж «як в Парижі!». Тільки в нас він маленьким був. Отак народна назва і закріпилась за ним. Маленький Париж», - згадує Валентина.
І дійсно, розташування кав’ярні в історичному будинку в серці Запоріжжя та поява тут однієї з перших на все місто кавових машин, зробило свою справу. Відвідувачів у «Парижі» було чимало, і заклад об’єднував абсолютно всіх: від богеми до робітників підприємств та заводів. Валентина пам’ятає, як на паркані вздовж проспекту сиділи журналісти і письменники, на сходах перед входом в заклад - викладачі медуніверситету, неподалік стояли художники і артисти, а ще десь поруч «засідали» гравці в карти.
«Якщо ти приїхав звідкись, привіз нову сумочку, шляпку, спідничку, кофточку - першим ділом ти в цьому йшов в «Париж». Дуже важливо було показатись в обновках саме тут! Я пам’ятаю, бачила тут жінку, таку ефектну! Вона так картинно стояла, пила каву і курила, з мундштуком! Для молоді можливо це місце й невідомо, але для тих, хто тут був - це історія. Це дуже теплі спогади. Було таке, що коли ти десь в іншому місті, зі своєю колегою спілкуєшся, питаєш «ти коли будеш в Запоріжжі? Ну, тоді зустрінемось в «Парижі». І на тебе так дивляться, бо ти післязавтра з кимось зустрічаєшся в Парижі! Чому ж і казали, що в Запоріжжі є все: і космос, і Париж»,- ділиться спогадами Валентина.
Читайте також: Переїхав жити в підвал, щоб рятувати людей - історія запорізького підприємця, який пережив ракетний обстріл
Не дивно, що таке колоритне місце, поросло легендами і «міфами». Один з них - про чашки без ручок, Валентина розвіяла.
«Це така легенда ходить, що тут всі чашки були без ручок. Але насправді - це не зовсім так. Ми, хто постійно сюди ходив, і кого знали, могли ту чашку навіть з собою до бюро подорожей забрати, а потім принести її назад. А тих, кого не знали, от їм так, могли дати ту саму чашку, з відбитою ручкою. Тут були такі, дійсно. І їх дійсно давали, аби не вкрали. Але не весь посуд був таким».
Валентина переконана: саме «Маленький Париж» привчив людей до кавової культури. Її варили тут на піску, робили «подвійну» з кавомашини, подавали з лікером під кілька видів морозива, тістечок та тортів. Разом із тим, для запоріжців саме там народжувалося і те, що зараз назвали б гастро-культурою.
Валентині «Париж» подарував традицію. Разом з подругою вона вперше саме там скуштувала каву з коньяком. І нині з тією ж подругою жінка досі зустрічається на вже традиційну «каву з коньяком».
«З 1978 року я тут проводила багато часу. Запоріжжя 70-их - це були 2-3 кафе на весь проспект. Якщо хотілось випити кави - приїхати можна було тільки або сюди, або в «Інтурист». А взагалі, випити каву, це був вихід цілий захід. Як сходити в кіно, у театр, у цирк», - розповідає жінка.
Зруйнована історія
6 жовтня 2022 року, коли у будинок поцілила ворожа ракета, було зруйновано секцію буквально через стіну від того місця, де працював легендарний заклад. Від вибуху тоді постраждав весь квартал: в 151-му будинку пошкодило тисячі метрів комунікацій, несучі конструкції, дах по всій 300-метровій споруді. Наслідки вибуху отримали 15 підʼїздів, а це 160 квартир. В ту ніч армія рф нанесла «удар» і по теплих спогадах про молодість Валентини, і ще сотень запоріжців, для яких «Маленький Париж», залишається талісманом частини життя.
«Воно мені як лезом по душі, це біль невимовний. Я після того дня 2 тижні не могла їздити проспектом, бо просто боялась побачити це на власні очі. Бо я розуміла, що оця історія, оця молодість і юність, які тут були - їх немає», - ділиться жінка.
Читайте також: Цінуємо, коли втрачаємо – запорізький гід про «тренди» міських екскурсій у військовий час
Жінка зізнається, повернулася на місце, де була розташована культова кавʼярня із початком будівельних робіт. Каже, так легше психологічно, бо місце знову оживає. І це дуже надихає.
За півроку з початку реставрації вже повністю відновлено зруйновану секцію і ту саму залу легендарної кавʼярні, відновлено 2 тисячі м електричного кабелю та 4 тисячі метрів труб водопроводу й опалення, реставрують, утеплюють та миють фасад. У дворі дому облаштовують нову зону з дитячими та спортивним майданчиком і найпростішим укриттям. І вперше за останні 30 років відновлюється історичний ареал Запоріжжя. До речі, наразі вже виконано 90% робіт, запланованих на 2023 рік.
Валентина каже, відбудова «пораненого» історичного кварталу, то «поштовх» і для неї особисто:
«Для тих, хто тут був, хто знає це місце - це справжня історія. І вона важлива настільки, що я дивлюся на те, як тут відновлюють все, і мені хочеться написати цю історію, щоб люди про все знали».
Вже у новорічні дати об’єкт, який реставрується коштом державного та міського бюджету за підтримки ПАТ «Запоріжсталь» мають повністю відновити та здати в експлуатацію. Буде збудовано житловий квартал для відповідної кількості мешканців, що дозволить створити комфортні житлові умови з урахуванням історичного контексту та ментальної пам'яті. Мешканці, що вимушені були покинути свої домівки, зможуть повернутися додому. Разом з тим вдалося зберегти і памʼять декількох поколінь запоріжців про їхні золоті роки.
Як ми писали раніше, завдяки уніфікації будівельних робіт під час реставрації багатоповерхівки вдалося заощадити 70 мільйонів гривень виділених коштів.
За ініціативою Управління капітального будівництва, Запорізька обласна військова адміністрація вже звернулась до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України з пропозицією перерозподілу заощаджених коштів на відновлення будинку на пр. Соборному, 44, в який 18 жовтня 2023 р. влучила ворожа ракета. Відповідний лист, за підписом голови ЗОВА, вже направлено до Міністерства. Там мають розглянути пропозицію та прийняти рішення.
