Вайб психозу – чому Запоріжжя хейтило Генерального секретаря ООН

Зимове Запоріжжя вирувало через спекотну Африку

- Яким би хорошим не був старий рік, а 1961-й буде ще кращим, - пообіцяв у новорічну ніч на святкуванні в Кремлі радянський лідер Микита Хрущов.

Чи кращим виявився — не очевидно, а от яскравішим — однозначно. Перший подаруночок нагрянув одразу після промови Хрущова: 1 січня стартувала грошова реформа і десять карбованців стали одним карбованцем.

Запоріжці в магазині розглядають нові гроші. Фото з газети «Запорожская правда» (виходила тоді російською мовою)

Схід карбованця і захід долара. Карикатура, надрукована в «Запорожской правде» на початку 1961 року

Читайте також: Краса і аромат – що створювало вайб у центрі святкового Запоріжжя 1970 року (фото)

До речі, про курс (не лише долара). 1961 року Джон Кеннеді став президентом США, а імперіалізм раз по раз обламувався через розпад колоніальної системи. Радянське керівництво потирало руки, сподіваючись, що нові суверенні держави оберуть лояльний до СРСР курс.

Чергова карикатура глузує з колонізаторів

Проте коли в Африці 17 січня 1961 року вбили першого прем'єр-міністра незалежного Конго Патріса Лумумбу, котрий симпатизував СРСР, радянські ідеологи як з ланцюга зірвалися. Робітників вивели на мітинги. Запоріжжя, зрозуміло, не стало винятком.

По-хорошому влаштовувати мітинги слід було трохи раніше, аби засудити «акт міжнародного бандитизму», як у СРСР назвали обстріл французьким винищувачем радянського Іл-18 з Брежнєвим на борту. Голова Президії Верховної Ради СРСР тоді саме летів до Гвінеї.

Та, либонь, поки влада думала: чи то провокацію французької воєнщини таврувати, чи то запуском радянської станції до Венери пишатися, стало відомо про вбивство Лумумби. Смерть потенційного африканського Фіделя Кастро затьмарила і провокацію над Середземним морем, і політ до Венери.

Читайте також: Відомого запорізького історика поновили на посаді керівника Києво-Печерській лаврі після скандального звільнення

Тоді як увесь світ на чолі з ООН п'ять років не міг розібратися з кризою в Конго, радянські пропагандисти після вбивства Лумумби все чітко пояснили своєму народу: «Моторошне злодіяння вчинено найманцями імперіалізму, зрадниками конголезького народу, маріонетками Касавубу, Чомбе і Мобуту». (цитата з газети «Запорожская правда» 1961 року).

І пішло-поїхало! На мітингах запорізькі роботяги, котрі всього лише пів року тому почули про Лумумбу з якогось Конго, гнівалися на заздрість Цицерону.

Це красномовство (ясна річ, підготовлене парторгами і підправлене журналістами) ми цитуємо нижче за газетою «Запорожская правда» від лютого 1961 року. Цитуємо для того, аби ви зрозуміли, як задурювали людей на зорі зомбоящика і задовго до появи всесвітнього смітника під назвою інтернет.

Вайб психозу на тих мітингах легко відчути вже з газетних заголовків.

А тепер – що писала «Запорожская правда» 65 років тому.

Електровозоремонтний завод

«Ми заявляємо рішучий протест проти звірячої розправи над Лумумбою та його товаришами і вимагаємо негайного арешту та найсуворішого покарання вбивць — Чомбе, Мобуту. Геть колонізаторів з Конго!» (з промови на мітингу бригадира котельників Героя Соціалістичної Праці Івана Шевельова).

- Нашому гніву та обуренню немає меж, - говорить слюсар т. Риндін М. І. - Фашистська розправа над патріотами Конго всіляко підігрівалася холуєм американських імперіалістів Гаммаршельдом».

Запорізький педінститут

«Руки колонізаторів обагрені кров'ю багатьох тисяч борців за свободу, - сказав на мітингу студент четвертого курсу Віктор Чугуєнко. - І от нове злодіяння: убито Патріса Лумумбу, який уособлює незламну волю конголезького народу в боротьбі за звільнення від ланцюгів рабства. Ганьба колонізаторам!»

Також виступили кандидат фізико-математичних наук Ф. Мірошниченко, студентка п'ятого курсу В. Пузанова та інші. Вони ганьбою затаврували мерзотних убивць і зажадали їх суворо покарати.

Колектив викладачів, співробітників і студентів інституту надіслав телеграму на ім'я Голови Ради міністрів СРСР тов. М. С. Хрущова».

«Дніпроспецсталь»

«Патріс Лумумба, – сказав на мітингу майстер Володимир Швець, – очолив боротьбу конголезького народу за свободу та незалежність своєї батьківщини, боровся за свободу всіх пригноблених народів Африки. Це не по нутру виявилося колонізаторам… Підлий злочин до глибини душі обурює кожного з нас».

Який вигляд мав Патріс Лумумба, запоріжці могли здогадуватися за подібними картинками (малюнок з хроніки державного інформагентства ТАРС, надрукований у «Запорожской правде»)

А це реальний Патріс Лумумба в Брюсселі під час перемовин про незалежність Конго. 1960 рік

Веселівський район

«Трудівники полів, як і всі радянські люди, таврують ганьбою бельгійських колонізаторів та їхнього ставленика Чомбе, котрий по-звірячому розправився з патріотами Республіки Конго.

З цього приводу в колгоспах і радгоспах, на підприємствах і в установах проходять велелюдні мітинги та збори, на яких трудящі району з гнівом засуджують колонізаторів та їхнього лакея Гаммаршельда, під крильцем котрого творять свої мерзенні справи ці нелюди.

Передова свинарка радгоспу «Известия» Уляна Підгола на зборах тваринників з гнівом сказала:

– Нехай катангські маріонетки пам'ятають, що нікому не вдасться підкорити героїчний конголезький народ. Ми тавруємо ганьбою воєнних катів і вимагаємо негайного їх покарання.

– Колгоспники нашої артілі «Зоря», – заявив механік Антон Зозуля, – сумують з приводу смерті вірного сина конголезького народу, ім'я котрого стало символом вільної Африки. Ми всі як один вимагаємо негайного виведення бельгійських військ з Конго. Злодіяння, учинені з відома Гаммаршельда, з усією ясністю показують, що він не може далі залишатися на посаді Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй. Цей злочин є ганьбою для ООН».

Читайте також: Сходив в історію - запорізький туалет потрапив на фото з президентом Єгипту

«Запоріжсталь»

«На мітингу в доменному цеху старший горновий Ілля Павлович Іванов заявив:

- Вороги конголезького народу прорахувалися. Імена Патріса Лумумби та його соратників стануть прапором боротьби конголезького народу за свою свободу та незалежність.

Запоріжсталівці одностайно вимагають суворого покарання вбивць Лумумби, вигнання з ООН лакея імперіалізму Гаммаршельда, виведення з Конго бельгійських військ».

Завод «Комунар»

«Виступає секретар парткому заводу І. Богуславський. Він говорить:

- Патріс Лумумба здобув любов і повагу всього прогресивного людства…

Автозаводчани записали в своїй резолюції: «Ми, робітники, інженерно-технічні працівники та службовці автозаводу «Комунар» одностайно приєднуємося до вимоги усієї світової громадськості…»

Мітинг на «Комунарі»

Трансформаторний завод

«Звістка про це вбивство гострим болем наповнила серця робітників і викликала море гніву.

Робітники вимагали суворо покарати маріонеток Чомбе і Мобуту за злодійське вбивство та разом з цими катами притягнути до відповідальності й Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй Гаммаршельда».

Мелітопольська трикотажна фабрика

«Слово надається старшому майстру швейної ділянки т. Торчинській.

– Немає слів, щоб передати наш гнів з огляду на останні події в Республіці Конго, – говорить вона».

Завод «Коагулянт» (Пологи)

«Говорить Іван Жаров:

- Даґу Гаммаршельду не місце в стінах Організації Об'єднаних Націй. Його руки обагрені кров'ю патріотів конголезького народу».

Читайте також: Лижі не їдуть: що було не так з політикою в радянському Запоріжжі (спойлер: усе)

Приморський Будинок культури

«У Приморському районному Будинку культури відбувся велелюдний мітинг. На мітинг прийшли робітники і службовці підприємств та установ, учні сільськогосподарського технікуму, домогосподарки. Усього понад 500 людей».

Завод абразивних виробів

«На мітингу газозварювальник енергоцеху т. Фойна заявив:

- Не можна пробачити вбивцям їхнє злодіяння. До суду катів!

На знак солідарності зі справедливою боротьбою конголезького народу за свою свободу та незалежність робітники заводу вирішили достроково виконати свої соціалістичні зобов'язання».

Дніпровський механічний завод

«Ми вимагаємо, - ідеться в резолюції мітингу, - щоб кати відповіли сповна за муки та загибель Патріса Лумумби і його товаришів, за знущання з конголезького народу».

Метизний завод

«Ми, робітники, службовці та інженерно-технічні працівники тарного цеху складського господарства і транспортного цеху метизного заводу, украй приголомшені й обурені мерзенним злочином Чомбе, Мобуту, Касавубу та Гаммаршельда».

Хто є хто в перекладі з пропагандистської мови на адекватну

Маріонетка Касавубу – Жозеф Касавубу (1910 — 1969), перший президент Республіки Конго після здобуття країною незалежності від Бельгії.

Ставленик бельгійських колонізаторів Чомбе - Моїз Чомбе (1919 — 1969), конголезький політик. 1960 року проголосив незалежність провінції Катанга від Конго. Президент невизнаної держави Катанга (1960 — 1963), прем'єр-міністр Республіки Конго (1964 — 1965).

Мерзенний убивця Мобуту – Сесе Секо Мобуту (1930 — 1997), конголезький політик та державний діяч. Президент Демократичної Республіки Конго (1965 — 1997), перейменованої 1971 року в Заїр. 1997 року Мобуто був скинутий, утік до Марокко, де невдовзі помер від раку.

Холуй американських імперіалістів, лакей колонізаторів Гаммаршельд - Даґ Гаммаршельд (1905 — 1961), шведський державний діяч, Генеральний секретар ООН (1953 — 1961). Загинув в авіакатастрофі, коли вчетверте прибув до Конго. Лауреат Нобелівської премії миру (посмертно).

Уособлення незламної волі конголезького народу в боротьбі за звільнення від ланцюгів рабства Патріс Лумумба - Патріс Емері Лумумба (1925 — 1961), перший прем'єр-міністр Демократичної Республіки Конго після проголошення незалежності. Мав ліві погляди. Коли Касавубу розпустив уряд і заявив про усунення Лумумби, опальному прем'єру заборонили виїжджати з дому. Він утік і кілька місяців переховувався. Зрештою Лумумбу заарештували і після жорстоких тортур убили 17 січня 1961 року.

Патріс Лумумба і Даґ Гаммаршельд. 1960 рік

Читайте також: Пафос небачений – Запоріжжя 1970 року впивалося своїм ювілеєм (фото)

Гадаєте, уся ця вакханалія ненависті на мітингах у Запоріжжі виявилася разовою? Зовсім ні. Сценарій повторився за два місяці, коли приводом для скупчення ідейного народу стала висадка десанту на Кубу за участю США. О, ці мітинги вже збирали стадіони, а градус ненависті зріс відчутно — адже тут викривали не просто лакеїв імперіалізму, а самих першорядних імперіалістів — американців!


30-тисячний мітинг протесту трудящих Ленінського й Орджонікідзевського районів Запоріжжя на стадіоні «Металург». Звідси, як і з 17-тисячного мітингу трудящих Сталінського району, полетіли телеграми на адресу ООН та американського посольства в Москві

На стадіоні «Металург» у Запоріжжі зібрали близько 30 тисяч людей, на мітингу в Мелітополі – 20 тисяч, на Приморській площі в Бердянську – 13 тисяч. Навіть у скромній Комишувасі провели велелюдний мітинг, де висловили «готовність надати всебічну підтримку героїчному народу Куби».

Підтримка і солідарність, до речі, виявлялася здебільшого в прийнятті підвищених зобов'язань до XXII з'їзду КПРС.

Так, у жовтні очікувався форум комуністів, саме лише повідомлення про його скликання вже підняло хвилю мітингів і зборів на заводах.

Але той з'їзд з новою програмою КПРС й обіцянкою комунізму — окрема тема. А от глобальною подією 1961 року, яка викликала повальну екзальтацію в народі, став, звичайно ж, політ Юрія Гагаріна. 

Фото: архів редакції, sjobergbildbyra.se, en.wikipedia.org

Раніше ми повідомляли, що в Запоріжжі відкрили виставку найкращих робіт міжнародного фестивалю колажу.