Радянській торгівлі шкодила реклама
Головне свято СРСР відзначали 7 листопада. А ключова звичка його обмити полягала в тому, аби після демонстрації прийти в гості (прийняти гостей) й усістися за стіл.
Заздалегідь підготувалися й торговці з харчовиками. Всі ці гастрономторг, м'ясорибторг, міськпромторг, трест ресторанів та кафе, масложиркомбінат дали свою рекламу в газету «Індустріальне Запоріжжя» практично на цілу шпальту (а газети тоді виходили великим форматом).
Читайте також: Як розважалися запоріжці у "Дубовому гаю" 65 років тому - фото
По-перше, з цієї реклами дізнаємося, що 4, 5, 6 листопада 1971 року продовольчі магазини в центрі Запоріжжя працювали до 23 години, решта — до 22 години. Промтоварні магазини цими днями були відкриті на дві години довше. Універмаги «Україна» та «Правобережний» продовжили роботу до 22 години.
І така цікава деталь у рекламі півстолітньої давності: «столи доставки товарів додому працюють, як і гастрономи, до 23 години».
Так, ще за Брежнєва, задовго до появи в Запоріжжі піци, тут вже була доставка продуктів додому. Ба більше, була така послуга в нашому місті й за Сталіна, був навіть кейтеринг.
Доставляли їжу, якщо вірити ілюстрації з пожовклої газети 1971 року, мало не на спорт-байках. Так це ж реклама. А як насправді працював радянський сервіс з доставки їжі, тепер вже важко сказати. Я особисто запорожців, які дозволяли собі таку розкіш, не застав.
Справа навіть не в додатковій "незначній платі". Просто більшість городян тоді звикла задовольнятися горезвісним ненав'язливим сервісом, а доставка продуктів явно виходила за його межі.
Та й до реклами послуг та товарів на той час ставлення було своєрідним — в умовах дефіциту добротні речі розкуповувалися і без розкрутки. Тому вважалося: просувають лише відстій.
Раніше ми розповідали, як у Запоріжжі обчистили новозбудований універмаг "Україна".
