Більше, ніж через 40 років після зйомок на Хортиці фільму "Повість про жінку", режисеру присвятили один з дубів на острові

Мало хто знає про дуб на острові Хортиця, під яким у 1970-х роках проводили творчі процеси для зйомки фільму «Повість про жінку». Про режисера стрічки та про зйомки старший науковий співробітник сектору охорони природи Національного заповідника "Хортиця" Сергій Василенко розповідав на сторінці Запорізької обласної організації Національної спілки краєзнавців у фейсбуці.

Читайте також: Відомий український актор презентував художній фільм, який таємно знімав у Запоріжжі

Я поцікавилась у заповіднику "Хортиця", чи живий ще цей дуб і отримала відповідь, що так. І хоча зараз, під час воєнного стану, не можна гуляти лісами Хортиці і шукати дуб, а тільки ходити по асфальтованим дорогам, але війна колись закінчиться, а історія про дуб і зйомки фільму цікава. Тож, публікуємо розповідь Сергія Василенка.

Як повідомляється у Вікіпедії, мелодрама "Повість про жінку" - 1973 року, а прем'єра фільму відбулася 3 березня 1975 року.

Фільм «Повість про жінку», режисером якого був Володимир Денисенко, описує історію про особисте життя жінки-металурга, оператора потужного прокатного стану Наталки Нечай, яке не склалося: з чоловіком, давно розійшлася, у дорослих дітей проблеми. Вона не знає як допомогти синові, який розлучився з дружиною, що порадити дочці, у якої скоро іспити, але вона надумала виходити заміж. А тут ще й сама Наталка, схоже, закохалася в приїжджого археолога Федора.

Цією історією колись поділився перший директор заповідника «Хортиця» Арнольд Сокульський:

«На острові Хортиця за розпорядженням Миколи Киценка (заступника голови Запорізького облвиконкому, одного з організаторів Державного історико-культурного заповідника на острові Хортиці та Музею історії запорозького козацтва) була зведена декорація до фільму. Місце було обране на східному схилі, де ріс дуб кучерявий і зелений. Під тим дубом Володимир Денисенко проводив всі свої масовки (наради, розмови, зустрічі, обіди тощо).

За плечима Володимира Денисенка були знаменні фільми. У стрічці «Повість про жінку» Наталя Наум й Іван Миколайчук зіграли шалено та обоє цікаво».

Одного дня Володимир Денисенко звернувся до першого директора заповідника «Хортиця» з проханням назвати цей дубок в його пам'ять:

«Хочу Вас попросити, якщо на те буде можливість, назвіть цей дубок в пам'ять «діда» Володі!».

"А діду тоді ще і 50-ти не було. Ми переглянулися, і нічого не сказали. У нас на правобережжі був 700-літній дуб – «Запорозький», та й на Хортиці було чимало дубів – культових українських дерев», - згадував Арнольд Сокульський.

І ось років через сорок, пам’ятаючи цю розмову, перший директор виявив, що дуб має велике дупло. Та, дізнавшись, що на Хортиці вже проводились роботи по бетонуванню стовбура іншого дубу (про нього ми розповімо іншим разом. - Ред.) звернувся до керівництва заповідника.

Протягом 2017 року тривали спільні роботи по вичищенню дупла та впорядкування території.

Цей дуб можна впізнати за табличкою, на якій зображений портрет з короткою довідкою про кінорежисера.

Слід зауважити, що творчий характер Володимира Денисенка вирізнявся безкомпромісністю: за кожний свій фільм він був змушений боротися із цензурою Держкіно. Ще на початку кар’єри Володимир Денисенко просидів п’ять років у в’язниці за статтею «буржуазний націоналізм».

Він був людиною необмежених концептуальних знань. Його помітив сам Олександр Довженко і зробив своїм учнем.

Читайте також: Актор із Запоріжжя знявся в українському фільмі.

Володимир Денисенко прожив лише 54 роки. З них рівно половину, 27 років, творив своє кіно і пішов із життя, переслідуваний та зацькований владою, але так і не переможений.

Довідка

Володимир Терентійович Денисенко (1930 – 1984), народний артист Української РСР (1983), український режисер, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1979) та Всесоюзних кінофестивалів (1979, 1982), фільми якого – «Сон» і «Совість» стали класикою українського кіно.

Ми писали, що запорізький палац культури могли побудувати за типовим проєктом, але він став шедевром модернізму.

Фото зі сторінки Запорізької обласної організації Національної спілки краєзнавців у фейсбуці