Палац культури у центрі Запоріжжя міг виглядати інакше
Про особливості архітектури запорізького Палацу культури «Дніпроспецсталь», який збудували у другій половини ХХ сторіччя, розповіли на сторінці у фейсбуці та на сайті Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені Заболотного.
"Друзі, Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені Заболотного зробила великий подарунок для усіх запоріжців! Долучайтеся до ознайомлення з цікавезним матеріалом, що знайомить з одним з найкращих зразків запорізького модернізм", - написали на сторінці у фейсбуці проєкту "Крихка спадщина".
Читайте також: У Запоріжжі з'явиться перша архітектурна пам'ятка, побудована пізніше 1950-х років - фото
Як ми писали, проєкт "Крихка спадщина" присвячений архітектурного модернізму кінця 1950-1980 років (тобто, модернізму другої хвилі) прифронтових і тимчасово окупованих регіонів України. Він заснований у Запоріжжі. Передбачає, зокрема, створення порталу.
Тож, про ПК "ДСС". Його відкрили у 1977 році і тоді називався Палацом культури «Жовтневий». Як повідомляться на сайті Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки, його будівництво планували здійснити на основі типового проекту 20-06-6-69, розробленого Харківським інститутом «Укрміськбудпроект» у 1969 році.
Проте, на початку 1970-х років, за ініціативою заводу «Дніпроспецсталь», існуючий проект доручили удосконалити Запорізькій філії інституту «Укрміськбудпроект».
Як результат – будівництво палацу культури здійснювалося за принципово новим проектом і завершено в 1977 році. З типової будівлі цей ПК перетворився на індивідуальний проєкт. Серед авторів і співавторів проекту: Сергій Василевський, Микола Жаріков, Валерій Шинкарьов, Тамара Мироненко, Микола Зінченко.
Як зазначено в матеріалах 1978 року про спорудження будівлі, Палац культури «Жовтневий» заводу «Дніпроспецсталь» було зведено на території парку Трудової слави в центрі міста Запоріжжя, на перехресті двох основних міських магістралей.
Паркову частину поділили на декілька рівнів, вимощених залізобетонними тротуарними плитами. На одному з рівнів розташували бризкальний басейн, що мав виконувати окрім технологічної ще й декоративну функцію.
До речі, у фонтані-охолоджувачі, як додав головний спеціаліст відділу мистецтв та навчально-просвітницької роботи департаменту культури й туризму Запорізької міської ради Павло Кравчук, мала бути скульптура Владлена Дубініна.
Саму будівлю ПК розмістили на терасі, що припіднята над пішохідним рівнем і вимощена гранітними плитами Янцівського родовища. Благоустрій території доповнили газонами й декоративними квітниками.
Триповерхову, прямокутну в плані будівлю палацу було вирішено єдиним об"ємом з цілісним трактуванням фасадів.
Цоколь будівлі облицьовано полірованим гранітом, фасади – екларським вапняком.
В оздобленні фасадів й інтер"єру органічно поєдналися традиційні оздоблювальні матеріали (мармур, граніт, туф, гіпс, фельзит) з елементами з нержавіючої сталі й анодованого алюмінію.
Головний і паркові фасади представлені рядом вертикальних пілонів, що заповнені алюмінієвими вітражами. Головний вхід ексцентровано глибокою нішею на фасаді.
Над будівлею височіє П-подібна в плані сценічна коробка. Її фасади оштукатурені, пофарбовані кремнієво-органічною емаллю і пластично оформлені у вигляді ритму вертикальних пілонів, що нагадують орган.
Об"єм фойє представлено єдиним простором з підвісною стелею у вигляді кесонів, виготовлених з металевого листа, що заповнені штампованими алюмінієвими плитами. Колони першого поверху облицьовані полірованим металевим листом і частково туфом, а центральне місце в композиції фойє займає блискучий каскад люстри. Підлога вестибюлю – гранітна, у фойє першого поверху – мармурова, на інших поверхах – дубовий паркет. Всі поверхи поєднуються збірними залізобетонними сходами з поручневою огорожею.
Інтер"єр театральної зали на 1200 місць було вирішено в поєднанні червоного, білого й золотистого кольорів. Стіни облицьовано об"ємними гіпсовими декоративними плитами складної геометрії, що підсилюють необхідну акустику зали. Білу стелю розділено вузькими світловими доріжками на великі динамічні площини, а спрямований ними світловий потік акцентує увагу на розташуванні сцени.
Інтер'єр малої кінолекційної зали на 300 місць вирішено в діловому стилі. Темно-сині крісла, сірий килим підлоги, світлі дерев'яні панелі стін своєрідно доповнено гіпсовим об'ємним фризом, графічний рисунок якого створює світлотіньові ефекти. Об'єм зали візуально збільшено підсвіткою по всьому периметру стелі.
Розпланування численних службових і творчих приміщень, розташованих переважно вздовж довгих стін, запроектовано за коридорною системою. Зокрема, за проектом на третьому поверсі передбачено розміщення бібліотеки, хорової капели, приміщень для гуртків і буфет.
Читайте також: Яку музичну школу в Запоріжжі закінчила Ольга Сумська та інші зірки
Про оригінальність архітектурно-розпланувального вирішення будівлі свідчать світлини, зроблені після зведення об"єкту.
Як первинний проєкт докорінно змінили молоді запорізькі архітектори
Уявіть собі, що сценічна коробка ПК "Дніпроспецсталь" мала би височіти просто над будівлею без усіляких прикрас. Це мав бути типовий палац культури для проведення різних подій, святкувань і постійно діючих гуртків і студій. А в іншій частині будівлі мав бути басейн.
Як первинний проєкт у середині 1970-х років докорінно змінила група молодих запорізьких архітекторів розповіли у Музеї архітектури Запоріжжя.
У 1975-му році роботу над проєктом відновила група з трьох молодих архітекторів, які кардинально змінили первинний задум.
Архітектор цієї групи Сергій Васильєв запропонував прикрасити сценічну коробку алюмінієвими конструкціями, які за формою нагадуватимуть орган. Так зодчі прагнули підкреслити зв'язок архітектури із музикою і показати, що це концертний зал.
За первинним проєктом між першим і другим поверхами мала бути стеля. Але архітектори запропонували з'єднати їх в один простір із широкими прямими сходами і балконом.
Стелю прикрашають неймовірні сталеві кесони, всередині яких ще знаходяться рельєфні вставки. Їх розробила архітекторка Тетяна Щеглова.
Величезну люстру, яка стала головним акцентом простору ПК, купили в австрійській компанії. Вибирали її дуже довго.
Головний архітектор проекту Валерій Шинкарьов переглянув десятки варіантів, а останній знайшов на міжнародній виставці.
До речі, ПК "ЗТЗ" збудований за тим же проектом, що й ДК "ДСС", але дещо з іншим образним рішенням.
у Запоріжжі відкрили виставку, яку не можна пропустити.
Фото Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені Заболотного, зі сторінки запорізького Туристичного інформаційного центра у фейсбуці, з архіву Тетяни Щеглової, сучасні фото - автора
