Тотальний контроль наражався на характерне недбальство
Якщо ви думаєте, що запорізькі вулиці почали перейменовувати лише в незалежній Україні, а в СРСР цього (як і сексу) не було, то ви помиляєтеся.
Читайте також: Без Маяковського та Тюленіна - у Запоріжжі перейменували понад 140 вулиць (список)
Яким уже грандіозним маячив товариш Сталін та й люди до нього звикли (а «ми звикли» - чи не головний аргумент опонентів будь-яких змін), однак довелося проспект імені вождя переінакшити на Металургів. А заодно й вулицю Сталінградську на Волгоградську. Щоправда, згодом утнули Героїв Сталінграда замість Шкільної.
Коли Гагарін полетів у космос, то вулиця Нікопольська стала Гагаріна, Стадіонна – 12 Квітня, трохи раніше з’явилася Космічна.
1961 рік. На задньому плані будинок на розі новоспеченої Гагаріна і Патріотичної. Праворуч, у заглибині, трамвайна колія
Читайте також: Дитячий «Політ» - 45 років тому у Запоріжжі відкрився незвичний кінотеатр
А одній вулиці в центрі Запоріжжя не щастило аж надто – її назву шліфували мало не на регулярній основі. Спочатку вона була Кагановича, поки 1957 року цей діяч не спробував усунути від влади самого Хрущова. Спроба виявилася невдалою і Кагановича потурили з усіх постів. На запорізькій вулиці той інцидент відгукнувся зміною назви. Вона стала політично нейтральною – Фестивальною (вочевидь, на честь Всесвітнього фестивалю молоді і студентів, що проходив тоді в москві). Однак шість років по тому – у червні 1963-го – помирає колишній директор «Дніпроспецсталі» Олександр Трегубенко і вулицю (він, до речі, тут мешкав) вкотре вирішують охрестити по новій. Ніякими обговореннями тоді й не пахло, зате з нагоди перейменування вулиці на Трегубенка навіть зібрали мітинг.
- Веселої старої назви було шкода, - пригадує очевидець того зібрання культуролог і перекладач Олександр Красюк, який виріс у дніпроспецсталівському будику (дід і мати Олександра були пов’язані із заводом). – А нова назва звучала кумедно, хоча прізвище Трегубенко знали всі.
Меморіальна дошка на будинку, де мешкав Олександр Трегубенко (на розі проспекту Соборного і вулиці його імені). Будинок свого часу народ прозвав «дворянським гніздом»
До слова, 1993 року в Запоріжжі з’явилася вулиця зі співзвучним найменням – Трегубова (на честь іще одного директора заводу (трансформаторного).
Вулицю Трегубова у Дніпровському районі Запоріжжя старожили пам’ятають як Щербакова (певно, радянського діяча)
Читайте також: «Ш.Н.Я» – історія загадкового напису на одній з запорізьких багатоповерхівок
У наведених прикладах перейменувань зрозумілі хоча би мотиви для пошуку нових варіантів. А от скажіть, будь ласка, чим керувалася радянська влада, замінюючи
Вулиці:
- Айвазовського на Сурікова;
- Чайковського на Скрябіна;
- Павла Тичини на Тесленка;
- Степана Разіна на Салавата Юлаєва;
- Пугачова на Пожарського;
- Котляревського на Грабовського;
- Толстого на Єсеніна;
- Зелену на Калинівську.
Провулки:
- Якутський на Ненецький;
- Піонерський на Артеківський;
- Тихий на Ближнй;
- Крутий на Гімалайський;
- Мостовий на Понтонний;
- Учнівський на Черепашковий (Ракушечний).
Читайте також: Дитяча кімната з комсомолками – 60 років тому в Запоріжжі відкрили елітний кінотеатр з крутим сервісом
А тепер спробуємо розхитати усталену впевненість у тому, що за совдепії держава залізно контролювала все: від якості ковбаси до мистецьких пошуків. «Радянська система своїми пропагандистсько-символічними інструментами контролювала […] і фізичний простір, й інформаційний простір, і, звичайно, простір віртуальний, - зазначає Георгій Почепцов, український авторитет у галузі інформаційної політики та комунікаційних технологій. […] - Фізичний простір контролювався перейменуванням вулиць та площ, появою пам'ятників-символів».
Але радянська суворість крокувала пліч-о-пліч з радянським же нехлюйством.
Ось, наприклад, є в Запоріжжі вулиця Звільнена (за доби соціалізму вона була, звісно ж, «Освобожденная»). Але й досі там можна побачити таблички, виготовлені під горезвісним контролем настільки тупо, що замість «Освобожденная» на них вивели «Освобождения». Зробили з явною помилкою, але так і повісили як пам'ять про радянське недбальство.
Халтурні таблички пережили соціалізм, переживають і декомунізацію. Про анархію з вуличними вказівниками ми вже писали докладно
Читайте також: Велике будівництво – як у Запоріжжі розбудовували Хортицький житловий масив
А загалом раніше з придумуванням імен для вулиць не парилися. Це тепер ми носимося з найменуваннями мов курка з яйцем: проводимо громадські обговорення, організовуємо групу зі створення реєстру урбанонімів. А років шістдесят тому запоріжці тільки мріяли про щось подібне (у кращому разі спускалася формальна «ініціатива трудящих»). Назви вулицям придумувала така собі товаришка Клименко, а громадськими обговореннями слугували її розмови з сусідами. Ото й усе.
У червні 1964 року газета «Индустриальное Запорожье» прямо писала:
- Нині «творенням» назв займається одна людина – працівник міськкомунгоспу т. Клименко. «На роботі немає часу, імена вулицям придумую вдома. Інколи підказують сусіди», - каже вона. У такий же спосіб проходить і перейменування вулиць. Придумавши «пригожу» назву, т. Клименко доводить до відома архітектора міста – і проєкт рішення готовий.
Допис у газеті озаглавили елегантно: «Назвіть її гарним ім'ям»
І далі автор публікації (працівник «Дніпроспецсталі» А. Євтушенко) наполягав:
- До присвоєння імен вулицям чи площам треба ставитися з повною відповідальністю. Для керівництва всією цією роботою слід створити спеціальну міську комісію. До її складу повинні увійти представники обласного краєзнавчого музею, архітектури, діячі науки та культури.
- Та й самі мешканці можуть вносити свої пропозиції, - згодом продовжував тему в газеті адвокат В. Слюдиков. – Напевно, питання назв центральних вулиць мікрорайонів і взагалі нових вузлових артерій міста непогано виносити на обговорення широкої громадськості на шпальтах обласної газети.
Читайте також: Зупиняється під час відключень - у Запоріжжі щодня налагоджують механізм "Годинника закоханих"
Шість десятиліть по тому мрії будівників комунізму здійснилися в Запоріжжі капіталістичному: маємо і обговорення, і петиції, і групу з питань міської топоніміки. А от результат часом не дотягує до висот товаришки Клименко з комунгоспу.
За всієї поваги до героїв, але!.. Це ж яка широта мислення (а реально вузькість) породила у Запоріжжі вулиці Героїв Дніпра, Героїв 23-го батальйону, Героїв 37-го батальйону, Героїв 55-ї бригади, Героїв 93-ї бригади, Героїв полку «Азов», Героїв Крут. Додайте сюди майдан Героїв, проспект Героїв Національної гвардії України, парк Героїв Національної гвардії.
Абсурд з пам’ятником Леніну в кінці проспекту Леніна біля Дніпрогесу імені Леніна пам’ятаєте? А тепер думали-гадали і в одній робочій групі (зі створення реєстру урбанонімів), і в другій робочій групі (з питань міської топоніміки), і в райадміністраціях, і на сесіях міської ради… а в підсумку, вибачте, наксерили героїв.
***
Вулиці, назви яким, імовірно, придумала товаришка Клименко з міськкомунгоспу (перейменовані в 1963-64 роках, до переліку внесені лише найвідоміші)
Дивногорська (попередня назва: Металургів. Тепер: Якова Пункіна);
Липовецька (попередня назва: 3 Поперечна);
Пілотів (попередня назва: 2 Поперечна);
Ударників (стара назва: 6 Поперечна. Тепер: Мостова);
Чернівецька (стара назва: 2 Волзька);
Юннатів (попередня назва: 4 Поперечна);
Електрозаводська (попередня назва: Зрошувальна (Оросительная);
Скельна (попередня назва: Дурна Скала);
Глазунова (попередня назва: Базарна. Тепер: Павла Глазового);
Державіна (попередня назва: Універсальна. Тепер: Варненська);
Крамського (попередня назва: Водопийна. Тепер: Олександри Екстер);
Красноградська (попередня назва: Бокова. Тепер: Червоної калини);
Мусоргського (попередня назва: Глуха. Тепер: Катерини Білокур);
Сеченова (попередня назва: Декретна. Тепер: Платона Майбороди);
Тернопільська (попередня назва: Заїзжа (Заезжая);
Куп’янський провулок (попередня назва: Бумажний);
Чугуївський провулок (попередня назва: Глухий).
Фото автора, Георгія Осиповича (історична чорно-біла світлина)
Титульне фото: вулиця Якова Пункіна в центрі Запоріжжя зберігає атмосферу минулих часів. У 1963-2024 роках вона була Дивногорською
