Любов і турбота творять дива - як запорізькі волонтери рятують тварин з прифронтових територій

Запорізькі волонтери рятують тварин з передової та прифронтових населених пунктів

З початку повномасштабної війни через руки волонтерів запорізького притулку "Дай лапу, друже" пройшли десятки тварин. Найцікавішими історіями порятунку вони поділилися з журналістами zprz.city. 

Читайте також: Де знаходяться тварини зі знаменитого зоопарку Запорізької області - спростовуємо чутки (фото)

Пес Оріх з-під Оріхова

До притулку військові привезли песика Оріха, який разом зі своїм господарем потрапив під обстріл. У собаки була розірвана вся грудина і відкрито билось серце, а волонтери думали, що він не зможе вижити. Його господар теж сильно постраждав: чоловік переніс 3-4 операції, проте залишився у живих.

Волонтери пригадують, що снаряд влучив якраз тоді, коли чоловік годував свого песика. Коли тваринку привезли, його назвали Оріх, бо він з-під міста Оріхів. Пізніше виявилось, що це його справжнє ім’я. Зараз Оріх одужав і живе у притулку.

Кошеня Жменька

Жменьку ще кошеням привезли військові зі своєї частини. Вони подолали шлях до притулку у 150 кілометрів. Тваринка була дуже маленька та хвора, і у частині її просто не вилікували б. Військовим було її шкода, тому вони відпросилися та привезли до притулку, де кота і вилікували. Щоправда, Жменька залишилась сліпою. Волонтери припускають, що вона буде бачити на одне око, але гарантій немає.

«Тваринка отримала таке ім’я, бо могла помістить у жменьці. Зараз вона не лише одужала, а й виросла і стала Звірюгою», - кажуть волонтери.

Мисливський пес з Темирівки

Темирівка – невеличке селище, яке знаходиться на межі Запорізької, Дніпропетровської та Донецької області. Рік назад, після потужних обстрілів цього селища, до притулку привезли декілька домашніх собак. Серед них був пес мисливської породи дратхаар.

Через 5 місяців після цього приїзду до притулку на вигул собак завітав чоловік, мисливець. Виявилось, що він впізнав цього пса, бо знав його господаря. Цей чоловік зробив декілька світлин і надіслав своєму знайомому зі словами «Я знайшов твого собаку».

Тоді стало відомо, що господар цього мисливського пса є військовим. У день обстрілу він йшов на завдання, а у замкнутій хаті залишив чотирилапого. Після потужного обстрілу його домашній улюбленець пропав, і тоді його не вдалось знайти.

«Він собаку дуже довго шукав по околицях, питав у людей. Він не зміг його знайти. А ось цей чоловік, що був у нас в притулку, зробив світлини, відправив йому», – пригадує керівниця притулку Ірина Дідур.

На той час його господар служив в іншій області, але все одно приїхав до Запоріжжя перевірити, чи дійсно це його пес. Ось так цей чоловік знайшов свого улюбленця через 5 місяців.

Пес Кузя із Комишувахи

У притулку живе собака на ім’я Кузя, у якого знаходиться три кулі у області голови: у шийному відділі, у голові і під лопаткою. Цього песика після обстрілу селища Комишуваха знайшли місцеві жителі і направили до притулку.

Волонтери пів року витратили на те, аби підняти пса на ноги, бо він не міг ходити. Шансів знову бігати у Кузі майже не було, б лікарі казали, що куля у голові зачепила важливі рухові функції. Також у нього був пошкоджений хребет. Коли собаку знайшли, то був перший етап дій – повернути тварину до життя.

Потім вже розбиралися, чому він не стає на лапи. І лікарі дійшли висновку, що цьому заважає саме куля у голові. Волонтери лікували собаку пів року, аби він знову міг ходити.

Зараз Кузя живе у притулку, але з кулями у тілі. Їх не діставали, бо вони зайшли дуже глибоко. Проте, він вижив і знову рухається. Як каже Ірина Дідур, «любов і піклування творять дива».

За час проживання Кузі у притулку, у нього з’явилися американські друзі. Коли у Запоріжжі були американські військові, вони завітали до притулку, де і побачили покаліченого песика. Вони були дуже розчулені його історією, тож вирішили допомогти йому. Тож ці військові щомісяця купують і надсилають дорогий лікувальний корм гепатік для Кузі.

«Коли вони (ред. - американські військові) поверталися назад з лінії фронту, вони заїхали у притулок, особисто провідали Кузю і взяли над ним шефство», – розповідає волонтерка.

Це лише маленька частина історій врятованих тварин за часи повномасштабної війни. Як зараз виживає притулок, який не має фінансування ні від міста, ні від області, читайте в нашому великому ексклюзивному матеріалі.