Історія першого в Запоріжжі навчального закладу для дітей з вадами слуху
Сто років тому Запоріжжя, яке тоді носило назву Олександрівськ, активно розбудовувалося. Саме тоді з’являлися перші електростанції, лікарні, навчальні заклади. Ще 1903 року за два кілометри від Олександрівська почала свою роботу унікальна школа-хутір для глухонімих дітей. А за шість років – 2 жовтня 1909 року – на цьому хуторі відбувається ще одна непересічна подія. При школі відкривається ще й дитячий садок. Про нього на своєму сайті написав запорізький гід Роман Акбаш.
Читайте також: Двоє дверей та хромовані поручні: як у Запоріжжі з'явилися перші тролейбуси
Ймовірно, це був перший дитсадочок в історії нашого міста та перший подібний заклад для дітей з вадами слуху в нашій країні. Першими його вихованцями стали 10 дітей із переважно бідних селянських родин околиць Олександрівська – 9 хлопчиків та 1 дівчинка.
Взагалі дитсадок школи-хутора глухонімих був розрахований на виховання 30 дітей дошкільного віку з вадами слуху.
«До дитячого садка при Олександрівському училищі глухонімих зараховувалися діти 5-6 років. Вони були під керівництвом вихователів, які готували їх до переходу до школи, адже практика показала, що навчання глухонімих дітей потрібно починати якомога раніше, а з іншого боку, фізичний розвиток дітей дозволяв починати систематичні заняття не раніше 8-9 років», – розповідає великий знавець історії хутора глухонімих та кандидат педагогічних наук Володимир Шевченко.
Хутір глухонімих розташовувався на території сучасного Шевченківського району. Головні його будівлі й до сьогодні можна побачити на вулиці Героїв 55-ї артбригади. А дитячий садок хутора зараз знаходиться на території Дитячого ботанічного саду, є будівлею так званої «станції юннатів».
Також ми писали, що найстаріша школа Запоріжжя знаходиться на вулиці Істоміна, що на Верхній Хортиці (Дніпровський район). Зараз це не звичайна загальноосвітня школа, а навчально-виховний комплекс з виробничим навчанням. Але все ж таки історія учбового закладу триває.
