Біля ПК "Дніпроспецсталь" мали бути скульптура сталевара, трьох грацій та басейн для плавання 

Запорізький Палац культури "Дніпроспецсталь" ("Жовтневий") могли побудувати за типовим проєктом, але він став шедевром модернізму. Ми писали про особливості архітектури ПК "ДСС", який відкрили у 1977 році.

На нашу публікацію відгукнулась одна із запорізьких архітекторів, яка створила цю красу, Тетяна Щеглова, та поділились спогадами у фейсбуці та відповіла на питання ZPRZ.CITY. Тоді вона була випускницею вищу. Зокрема вона розробила сталеві кесони, які прикрашають стелю, всередині яких знаходяться рельєфні вставки. (Кесон – елемент членування стелі чи внутрішньої поверхні склепіння).

Читайте також: Будинок одягу в Запоріжжі: коли і як з’явився один із перших магазинів самообслуговування

Будівництво планували здійснити на основі типового проєкту 20-06-6-69, розробленого Харківським інститутом «Укрміськбудпроект» у 1969 році. Проте, на початку 1970-х років, за ініціативою заводу «Дніпроспецсталь», існуючий проєкт доручили удосконалити Запорізькій філії інституту «Укрміськбудпроект». (Про це написали на сайті Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені Заболотного).

Наприклад, сценічна коробка Палацу культури «Дніпроспецсталь» мала підійматися просто над будівлею без жодних прикрас. Але її оздобили алюмінієвими конструкціями, які за формою нагадуватимуть орган.

А от басейна, який планувався за типовим проєктом, у ПК немає. Немає й двох скульптур поряд, які хотіли встановити.

"Перетворили палац культури на неповторну споруду зі своїм виразним обліком"

Розповідає архітекторка Тетяна Щеглова:

- Коли проєктування палацу культури було передано із Харкова до Запорозького філіалу інституту "Укрміськбудпроект", то корегуванням проєкту займалася група архітекторів під керівництвом Тамари Володимирівни Мироненко. Як раз її прізвище і позначене в складі авторського колективу. В той час і Валерій Шинкарьов (головний архітектор проєкту. - Ред.) брав участь в корегуванні на той час типового проєкту палацу культури.

Але починаючи з осені 1976 року з ініціативи директора заводу "Дніпроспецсталь" Костянтина Єльцова, було прийнято рішення змінити підхід до подальшої розробки проєктних рішень. Тоді ж Валерій Шинкарьов вніс пропозицію демонтувати частину перекриття над першим поверхом для того, щоб отримати трирівневий простір фоє.

В той самий час Валерія Шинкарьова було призначено керівником групи архітекторів, яка надалі й займалася реалізацією творчих змін в об'ємно-планувальних рішеннях будівлі, а також внутрішніх і зовнішніх оздоблювальних робіт.

Читайте також: Цікаві будинки Запоріжжя: будинок-блок, у якому зупинялися консультанти ДніпроГЕСу

З вересня 1976 року, після закінчення архітектурного факультету Харківського інженерно-будівельного інституту, ми с Сергієм Васильєвим увійшли до групи архітекторів під керівництвом Валерія Шинкарьова. В той час було прийнято рішення широкого застосування металу в оздоблювальних роботах.

Через рік палац повинен був запрацювати, тому нам прийшлося працювати та вечорами після закінчення робочого дня іноді працювати й в вихідні дні. Бо креслення одразу передавалися на будівельний майданчик.

Не передати це відчуття, коли вчора ти працював над проєктними рішеннями якихось конструкцій, а завтра ти бачив, як воно вже виконується на будівництві. Робота над цим об'єктом була неймовірною професійною школою і мала наслідки на всі подальші проєкти, яких було дуже багато в подальші сорок років.

Тому насправді виходить так, що спочатку будівництво палацу велося за типовим проєктом, але в процесі подальшого будівництва і проєктування були внесені об'ємно-планувальні зміни, які кардинально змінили зовнішній вигляд об'єкта і перетворили його на неповторну споруду зі своїм виразним обліком.

І ще раз хочу згадати нашого першого творчого керівника Валерія Андрійовича Шинкарьова, який зробив неоціненний внесок в проєктні рішення і в реалізацію будівництва Палацу культури "Дніпроспецсталь".

Хотіли підкреслити приналежність палацу культури до металургів

На питання, де мав бути басейн, який планувався за типовим проєктом, Тетяна Щеглова відповіла:

- Басейн мав бути з боку фасаду палацу культури, який орієнтується на парк Трудової слави. Зараз ця ділянка огороджена металевим парканом.

Типовим проєктом було передбачено розмістити там басейн для плавання. Під це у свій час були побудовані фундаменти, які розміщалися дуже щільно, бо повинні були утримувати чашу із водою. Потім будівництво призупинилося, а коли прийняли рішення добудувати палац до 60-річного ювілею жовтневої революції, будівництво басейну законсервували.

Пізніше з'явилася ідея розмістити на цій ділянці танцювальний зал, або зал для проведення всіляких масових зборів: дитячих ялинок, дискотек і т. п.

В цей час проєктування всього комплексу було передано із Харківського інституту "Укрміськбудпроект" Запорізькому інституту "Запоріжцивільпроект". З Харкова було далеко їздити для проведення авторського нагляду. Будівництво велося швидкими темпами, тому необхідні були й швидкі проєктні рішення.

А коли змінився авторський колектив, з'явилися і нові об'ємно-планувальні рішення, а також нові ідеї внутрішнього і зовнішнього оформлення палацу. Тоді ж було прийнято рішення як найбільше застосовувати метал і поєднувати його із натуральним камінням в оформленні інтер'єрів і фасадів палацу, щоб підкреслити приналежність його до металургів.

З боку головного фасаду передбачено постамент під скульптуру сталевара. Її автором був запорізький скульптор Владлен Дубінін. Ще одна скульптурна група у вигляді трьох грацій, що символізують єднання муз поезії, музики та живопису повинна була розміститися з боку паркового фасаду на басейні, який існує і тепер.

Багато зробив для реалізації всіх цих творчих ідей тодішній директор заводу "Дніпроспецсталь" Костянтин Єльцов. Він завжди підтримував нові ідеї й пропозиції проєктувальників. У зв'язку з цим було запроєктовано новий об'єкт залу для проведення масових заходів на існуючих фундаментах басейну. Цей проєкт отримав премію Спілки архітекторів України. Почалось будівництво, вже були знову перероблені фундаменти, але в цей час помер основний ініціатор будівництва всього комплексу Костянтин Єльцов. Будівництво знову зупинили, а потім, взагалі, настали важкі часи 1980-х та 1990-х років.

З того часу на фундаментах виросли дерева. Така історія будівництва комплексу Палацу культури "Дніпроспецсталь.

Читайте також: Яку музичну школу в Запоріжжі закінчила Ольга Сумська та інші зірки

...ПК "Дніпроспецсталь" вважається гарним зразком модернізму другої хвилі.

Ми писали, що у Запоріжжі створять портал архітектурного модернізму кінця 1950-1980 років (другої хвилі) прифронтових і тимчасово окупованих регіонів України "Крихка спадщина" та друкований альбом-каталог.

Раніше ми розповідали, як великий кінотеатр перетворився на Палац культури - нова історія Запоріжжя.

Фото з сайту heritage.zp.ua ("Запорізька спадщина") з архіву Тетяни Щеглової та зі сторінки запорізького Туристичного інформаційного центра у фейсбуці