У час небувалого обміління Дніпра згадуємо весняні потопи

Весна довгождана прийшла. Сподіваємося, полегшить нам життя, підбадьорить.

А от 50-70 років тому настання весни означало для Запоріжжя гостру проблему. Частина міста перетворювалася на Венецію, а по вулиці Глісерній реально плавали човни.


Вулиця Глісерна навесні 1958 року

Про те, як серйозно було з небезпекою затоплення, можна судити з рішення виконкому Запорізької міськради від 16 лютого 1950 року. Майже всі розпорядження з цієї директиви нам видаються такими цікавими, що ми вирішили познайомити з ними і вас. А щоб знайомство стало яскравішим, доповнили ці вказівки своїми примітками та виразними фотографіями з редакційного сундука.


Боротьба з весняним льодоходом і повінню – це «обов’язкове рішення», ухвалене 16 лютого 1950 року

Далі - цитати з «обов’язкового рішення».

§1

Оголосити ймовірні зони затоплення:

а) території: річкового порту в старій частині міста, судноремонтного заводу, складів «Заготзерно», господарського двору хлібозаводу №2 та Дубового гаю;

б) селища в районі Кривої бухти;

в) оселі по вулиці Московській (непарний бік) від вулиці Пролетарської до трамвайно-тролейбусного управління та західна частина вулиці Чапаєва (Московська тепер Академіка Амосова, Пролетарська – Слобідська, Чапаєва – Миколи Ласточкіна);

г) усі плавні, що прилягають до старої частини міста та плавні острова Хортиця;

д) правий та лівий береги річки Московки, від східної околиці селищ Передаточне та Чкалова до західної околиці селища Карантинка.


Весна 1957 року. Розлив Мокрої Московки. Вид на Карантинку з вулиці Новомосковської

§2

Зобов'язати керівників усіх підприємств, установ та організацій міста в зоні затоплення до 1 березня 1950 року вжити необхідних заходів щодо збереження та вивезення у безпечні місця всіх матеріальних цінностей: готової продукції, напівфабрикатів, сировини, палива, сіна, лісоматеріалів, худоби та інших матеріальних цінностей.

§3

Зобов'язати керівників судноремонтного заводу, річкового порту та інших організацій до 10 березня 1950 року завезти необхідний запас матеріалів та палива для безперебійної роботи своїх підприємств та установ на випадок, якщо вони будуть відрізані водою від загальної частини міста.


Повінь у парку Перемоги в 1966 році

§4

Зобов'язати керівників усіх підприємств, які мають у зоні затоплення весняними водами будівлі, терміново виділити відповідальних осіб за збереження споруд, майна, продукції та іншого, встановивши цілодобове чергування на час розкриття річок і до того часу, коли мине небезпека від льодоходу та високих позначок весняних вод.


Тепер нас вражає не лише весна 1950 року, а й зима. Виявляється, тоді в Запоріжжі щосили запасали кригу й вантажили її вагонами (реклама в газеті «Большевик Запорожья», грудень 1949 року). Влітку ця крига ставала таким собі холодильником. Можете уявити подібний бізнес – ще й у вагонних масштабах - за наших нинішніх зим?

§5

Заборонити всім без винятку вивезення снігу, сміття та різних відходів у русло річок.


А снігу тієї зими в Запоріжжі лежало навалом (фото з газети «Большевик Запорожья» за 7 січня 1950 року)


А це фото з «Большевика Запорожья» наступного дня. Підпис, зокрема, сповіщав: «Лижні походи та вилазки вихідними днями – чудовий відпочинок трудящих. Як і минулого року, першими організований вихід на лижах у Дубовий гай здійснили студенти Запорізької фармацевтичної школи». Чуєте: «як і минулого року»! Тобто, вони кожного року по вихідних ходили на лижах. А тепер скільки років треба чекати на таку зиму?

§6

Зобов'язати районні комісії з боротьби з весняною повінню:

а) взяти на облік населення, що проживає в затоплених зонах, виділити та закріпити за ним приміщення для житла на час весняної повені (клуби, громадські приміщення, приватні квартири) та відповідним чином обладнати ці приміщення інвентарем;

б) своєчасно видати довідки кожній родині, що переселяється, із зазначенням точної адреси, куди вона переселяється і на який термін;

в) забезпечити транспортом перевезення майна населення, що переселяється.


Повінь у районі парку Перемоги в 1967 році

§7

Зобов'язати міський відділ охорони здоров'я:

а) забезпечити безперебійне медичне обслуговування населення, яке переселяється на час весняної повені;

б) на час весняної повені відкрити додатково в районі селища Кірова та в зоні затоплення річки Московки пункти першої медичної допомоги.


1970 рік. Хортицькі дерева в районі Громушиної балки опинилися у воді

§8

Зобов'язати завідувачів районних відділів комунального господарства, керівників підприємств, організацій та залізничного транспорту до 1 березня 1950 року провести очищення кюветів, спускних канав, труб та прольотів мостів, низьководні мости тимчасово зняти, а матеріали зберегти.

§9

Зобов'язати трест «Водоканал» у період льодоходу та весняної повені забезпечити безперебійне постачання населення водою.


Підтоплення на базі відпочинку алюмінієвого комбінату на Хортиці у 1970 році.

Титульне фото під заголовком цієї публікації – звідти ж. Судячи з листя на деревах та легкого прикиду хлопця, потоп міг статися навіть теплої пори року

§10

Зобов'язати районні комісії з боротьби з весняною повінню:

а) негайно взяти на облік автомобільний та гужовий транспорт і намітити заходи щодо використання його в порядку мобілізації під час боротьби з весняною повінню, сповістивши власників цього транспорту про місце, куди має бути направлений транспорт на вимогу комісії;

б) до 1 березня 1950 року провести облік всього майна водного транспорту організацій та приватних осіб, необхідного для боротьби з повінню та надання допомоги населенню, а також інвентарю для пропуску льодоходу (ломи, багри, лопати тощо) та проведення інших протиаварійних заходів.


Ось що залишилося в 1970-ті роки в Дубовому гаю від патріархів. Після підтоплення їх врятувати не змогли, тож спиляли

§11

Зобов'язати керівників підприємств, установ та організацій, а також приватних осіб, які мають у своєму розпорядженні водний транспорт (човни, дуби, катери та інше), а також протиаварійний інвентар, до 5 березня 1950 року відремонтувати та утримувати його у справному стані.

Примітка. Згадані тут поряд з човнами та катерами дуби дивують. Взагалі-то, дуб — це потужне судно запорозьких козаків. Ого, невже 1950 року в когось ще були козацькі човни?!

§12

Органам міліції забезпечити громадський порядок у зонах затоплення та охорону майна населення, яке тимчасово буде переселено з таких зон, взяти під контроль охорону найважливіших підприємств.

§13

Зобов'язати начальника пристані Запоріжжя тов. Глобенка до 1 березня 1950 року завершити ремонт та підготовку всіх річкових споруд до пропускання льодоходу та весняних вод, встановити пункти зв'язку на річках, виділити справні судна для надання допомоги населенню в разі аварій окремих об'єктів.

Примітка. В описуваний час на пристані (так тоді називали майбутній річковий порт біля Дубового гаю) і в порту імені Леніна викрили, як її називали в пресі, «зграю розкрадачів державних коштів». Розкрали понад мільйон карбованців (середня зарплата на водному транспорті складала 786 карбованців, автомобіль «Побєда» коштував 16000 карбованців, пляшка найдешевшої горілки – 25 карбованців). Очолювали зграю головбухи порту (розкрадання 99 тисяч), пристані (36 тисяч) та начальник фінвідділу Дніпровського річкового пароплавства (26 тисяч). Усього ж у справі притягнули 23 особи. Дали такі терміни:

- 25 років таборів (5 осіб);

- 20 років таборів (2 особи);

- 15 років таборів (4 особи);

- 10 років таборів (6 осіб).

Усі вони були поражені у правах з конфіскацією майна. Інших засудили до різних строків.


1958 рік. Потоп на пристані

§14

Дозволити виконавчим комітетам районних Рад депутатів трудящих у порядку трудової повинності залучати необхідну кількість працездатного населення, авто- та гужтранспорту для боротьби з весняною повінню.

***

За невиконання чи порушення цього обов'язкового рішення винні притягуються до адміністративної відповідальності — грошового штрафу в розмірі до 100 карбованців або виправно-трудових робіт строком до одного місяця.

Фото: Валерій Колесников, Віктор Воробйов, Георгій Осипович, Борис Мозер

Читайте також: Якими були запорізькі плавні за крок до знищення