НБУ впроваджує керовану гнучкість обмінного курсу – що треба знати

Це посилить стійкість валютного ринку та економіки

Через стійкий прогрес у зниженні інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, збільшення привабливості гривневих депозитів та ОВДП Національний банк переходить до режиму керованої гнучкості обмінного курсу. Про це повідомили у пресрелізі НБУ.

Читайте також: Психологія грошей: як зробити заощадження коштів гарною звичкою

Відсьогодні Національний банк України переходить до режиму керованої гнучкості обмінного курсу, продовжуючи реалізацію Стратегії пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування (далі – Стратегія). За цього режиму офіційний курс визначатиметься на основі курсу за операціями на міжбанківському ринку, а не встановлюватиметься директивно Національним банком.

«Новий режим посилить стійкість української економіки та валютного ринку, сприятиме їх кращій адаптації до внутрішніх і зовнішніх шоків та зменшуватиме ризики накопичення валютних дисбалансів, які можуть генерувати тривале утримання фіксованого курсу», - йдеться у повідомленні.

Керована гнучкість курсу відрізняється від режиму плаваючого курсоутворення, який діяв в Україні до 24 лютого 2022. За поточного режиму НБУ продовжить ретельно контролювати ситуацію на валютному ринку та залишатиметься ключовим гравцем на ньому.

НБУ, зокрема, компенсуватиме структурний дефіцит валюти. Завдяки цьому курс зможе змінюватися в обидва боки: зростати та знижуватися. Крім того, НБУ суттєво обмежуватиме курсові зміни, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення.

Офіційний курс за режиму керованої гнучкості визначатиметься операціями на міжбанківському валютному ринку за активної участі НБУ.

Читайте також: Не виходячи з дому: як оформити субсидію чи пільгу через інтернет

Водночас курс на тих сегментах ринку, де мають змогу купувати та продавати валюту громадяни, встановлюватиметься за тими ж правилами, що і останні півтора року. Йдеться як про готівковий ринок, так і про карткові курси банків.

Нагадаємо, що вже майже півтора року курс на готівковому ринку та карткові курси банків не є фіксованими. За цей час вони як зростали, так і знижувалися. Наприклад, у липні цього року курс продажу готівкової валюти знизився нижче 37,2 грн/дол. США.

Перехід до керованої гнучкості курсу став можливим завдяки ґрунтовній підготовчій роботі із залученням міжнародних експертів та урахуванням найкращого світового досвіду, а також з огляду на сформованість та стійкість макроекономічних передумов, як-то сталий прогрес у зниженні інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, збільшення привабливості гривневих депозитів та ОВДП як інструментів захисту заощаджень від інфляційного знецінення.

Це дає змогу забезпечити контрольованість переходу та мінімізувати ризики для фінансового ринку, економіки та громадян.

Новий курсовий режим посилить стійкість української економіки та валютного ринку, сприятиме їх кращій адаптації до зміни внутрішніх і зовнішніх умов та зменшуватиме ризики накопичення валютних дисбалансів, які може генерувати тривале утримання фіксованого курсу.

Також керована гнучкість офіційного курсу стане важливою передумовою для повернення до інфляційного таргетування в майбутньому.

Що зміниться для населення?

Правила встановлення готівкового карткового курсу залишаться без змін. Саме у цих сегментах ринку купує та продає валюту населення.

Читайте також: Пам’ятна монета: три роки тому НБУ випустив монету, присвячену Запоріжжю

Важливо, що зусилля НБУ й надалі спрямовуються на мінімізацію різниці між готівковим та офіційним курсом.  Для цього є достатньо інструментів і ресурсів. Зокрема, НБУ може вжити заходів, як для збільшення можливостей банків задовольняти попит клієнтів на готівкову валюту, так і для розширення можливостей клієнтів купувати валюту на готівковому ринку та в онлайні.

Навіщо було переходити до керованої гнучкості курсу?

Український та світовий досвід свідчить, що тривала фіксація обмінного курсу призводить до виникнення дисбалансів та викликає значні проблеми в майбутньому. Це може не тільки послабити економіку та фінансову систему зараз, а й ускладнити відновлення ділової активності на етапі відбудови України. 

Більшість українців добре пам’ятають валютні кризи 2008-го та 2014-2015 років, коли національна валюта суттєво послаблювалася. Глибина цих криз багато в чому посилювалася через багаторічну фіксацію курсу. Багаторічне утримання курсу на одному рівні зазвичай закінчується однаково. Йдеться про  накопичення валютних дисбалансів, вичерпання міжнародних резервів, вимушену глибоку девальвацію та значний економічний спад. До того ж, довготривала фіксація курсу створює оманливе відчуття його стабільності. Чим довше НБУ утримував би цей режим, тим важче б було з нього виходити.

Читайте також: Хто із запоріжців може вийти на пенсію раніше - роз'яснення спеціалістів

Щоб уникнути всіх цих негативних наслідків, Національний банк поступово, створивши всі необхідні передумови, збільшує гнучкість курсу та переходить до режиму керованої гнучкості.

Довідково

Керована гнучкість курсу відрізняється від режиму плаваючого курсоутворення, який діяв в Україні до початку повномасштабної війни. За керованої гнучкості курсу Національний банк компенсуватиме структурний дефіцит валюти на ринку та суттєво згладжуватиме курсові зміни.

У контексті майбутнього повернення до режиму таргетування інфляції режим плаваючого обмінного курсу залишається загальною стратегічною метою НБУ. Повернення до нього відбудеться лише за формування належних передумов, серед яких збільшення спроможності валютного ринку до балансування за зменшення участі НБУ.

Також ми писали, що з 1 жовтня 2019 року монети 1, 2 та 5 копійок перестали бути платіжним засобом та вилучаються з готівкового обігу. Також з 1 жовтня 2020 року з обігу вилучаються монети номіналом 25 копійок та завершується процес вилучення банкнот номіналами 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 та 200 гривень зразків до 2003 року всіх років випуску.