Ветеран «Запоріжсталі» присвятив роботі у доменному цеху понад 30 років
У будь-які часи та за будь-яких умовах головною цінністю «Запоріжсталі» залишаються його люди. Це й ті, хто донині допомагає підприємству залишатися на плаву, й ті, хто вже пішов на заслужений відпочинок. Зокрема на комбінаті є традиція вітати своїх ветеранів з ювілеями.
Читайте також: Як металургійна промисловість України задихається від блокади експорту — репортаж Reuters із Запоріжжя
Нещодавно почесну дату – 70 років – відзначив Заслужений металург України Леонід Васильович Солодовник. З привітаннями у святковий день до ветерана «Запоріжсталі» завітав генеральний директор комбінату Роман Слободянюк.
«Ми пишаємося нашими ветеранами – вони вклали свої знання, сили та любов до комбінату, аби розвивати його. Вони передали свій досвід молодому поколінню, яке працює тут сьогодні. Тож я хочу щиро привітати Леоніда Васильовича з ювілеєм, та побажати миру, злагоди, здоров’я та щасливих років життя», - сказав Роман Слободянюк.
Понад 30 років самовідданої праці у доменному цеху ветеран комбінату згадує з теплотою, переглядаючи старенький фотоальбом. Там, на чорно-білих світлинах, пожовклих вирізок з газет, умістилися багато приємних моментів, пов’язаних з його рідним підприємством.
«На «Запоріжсталі» я пропрацював 33 роки. Був і чавунником, і горновим доменної печі, і старшим горновим – разом з колегами виплавляли чавун. Роботу ми любили за те, що там справді можна проявити свій характер, ще й характер доменної печі дізнатися — бо це живий організм, який із матеріалів робить рідкий метал. Всі ці процеси дуже захоплюють, схоже на якусь магію», - розповів Леонід Солодовник.
Цьогоріч рідний комбінат теж відзначить ювілей. 16 листопада «Запоріжсталі» виповниться 90 років із дня заснування. Тож у відповідь ветеран також привітав підприємство з прийдешнім святом.
«Хочеться, щоб найкращим подарунком до 90-річчя стала Перемога, щоб настав мир в Україні, в родинах металургів панувало благополуччя», - додав ветеран.
Також ми розповідали історію сталевара із Запоріжжя, який прийшов у металургію стопами свого батька заслуженого металурга України, ветерана «Запоріжсталі» Володимира Сергевніна.
