Запоріжанка Вікторія Українська вже понад два роки служить у лавах Національної гвардії України
До повномасштабного вторгнення Вікторія Українська працювала фахівцем з обліку даних у Метінвест Бізнес Сервісі. Вона із тих людей, яким не байдуже. Чуйне серце, добре слово, організаторський хист, а на додачу активна громадянська позиція привели її у волонтерський рух ще до початку повномасштабного російського вторгнення.
Читайте також: Пліч-о-пліч на захисті України – металургиня з Запоріжжя разом з чоловіком стала до лав НГУ
Разом із колегами з молодіжного осередку МБС вона брала участь у заснуванні та діяльності волонтерського проєкту «Чужих дітей не буває». Молодь компанії допомагала вихованцям спеціальних дитячих закладів – інтернатів, будинків дитини, Запорізького обласного центру соціально-психологічної реабілітації. Волонтери опікувалися потребами дітей з інвалідністю та дітей, позбавлених батьківської уваги в містах присутності Метінвесту.
«Канцелярія, іграшки, медикаменти, гігієнічні засоби, одяг – усе це ми збирали і участь в цьому брали різні підприємства компанії – не тільки в Запоріжжі, а й в Кривому Розі, Маріуполі, Києві… У нас були два напрямки діяльності: розкриття талантів цих дітей – танці, співи, малювання, декламування тощо. І фізичний розвиток, спорт. На приладдя для всього цього ми і спрямовували зусилля та зібрані кошти. То дітки дуже особливі і надзвичайно обдаровані, передусім дітки з аутизмом. Звісно, нас вагомо підтримувало і наше керівництво, компанія загалом. І ми робили все, що було тоді в наших силах» , – згадує Вікторія.
Із перших днів великої війни Вікторія також не залишилась осторонь шляхетної справи, приєднавшись до гуманітарної діяльності: досвідчену волонтерку залучили до важливої справи – організації допомоги вимушеним переселенцям на соціальних об'єктах Метінвесту.
«26 лютого мені зателефонував мій керівник і сказав: «Віка, будеш куратором гуманітарного штабу». Для мене ця пропозиція була несподіваною, і поставилась я до неї з острахом. Говорю, мовляв, я не зможу, це ж яка відповідальність… А він наполіг. Тож від Метінвест Бізнес Сервісу мене призначили керувати гуманітарним штабом. То був важкий час. Загалом десь понад півтори тисячі переселенців ми прийняли там. Передусім це були родини біженців з Маріуполя. Жінки, діти. Родини, які кинули все, у яких практично не було ніяких речей.
Допомагали тоді всі – Метінвест, власне комбінат «Запоріжсталь», мої керівники, численні колеги. До нас приєднувались все нові й нові люди. Скоро у мене сформувалась команда майже 25 чоловік, і ми кожного дня працювали в штабі. Робота велась цілодобово. Організувала все досить швидко: на 19 березня в мене вже була медична служба, охорона, продукти. Якщо узагальнити, то все, що потрібно було для людей, – у нас було.
Саме тоді я, здається, усвідомила, наскільки потужна сила – гурт людей. Дотепер глибоко вдячна усім, хто був тоді поряд, перебував на зв’язку, допомагав словом і ділом. Разом люди – це неймовірна рушійна сила, що зігріє, підтримає і допоможе. В гуманітарному хабі, на передовій чи в тилу, в лікарні чи дитбудинку», – розповідає Вікторія.
Читайте також: Захід, що зближує - ветерани російсько-української війни та молодь провели весняну толоку на Хортиці
Сьогодні про важливість взаємної підтримки, відчуття партнерського плеча Вікторія говорить вже як військовослужбовиця: 2023-го вона приєдналася до лав Національної гвардії України.
Прийшовши до військкомату, Вікторія Українська спитала, усміхнувшись, чи потрібна їм українська перемога? Патріотичний каламбур тут, звісно, зрозуміли і посміялися. А згодом прийняли Вікторію на службу.
Уже понад два роки дівчина – у лавах Національної гвардії України. Військову посаду, локацію та, напрям, який веде Вікторія на своїй службі, з очевидних причин захисниця не розкриває. Але дуже приязно відгукується про своїх побратимів і посестер:
«Люблю свою частину, і дуже рада, що саме тут знаходжусь, що служу зараз із цими людьми. Повага і гідність до них…»
Не втрачає Вікторія зв’язку з колишніми колегами з МБС:
«Ми телефонуємо одне одному, і вони мене дуже підтримують. Тішить, що компанія Метінвест дуже допомагає українській армії і Нацгвардії, зокрема й моїй частині. Нам і з тепловізорами допомогли, і зі спецавтомобілем. Для нашої служби все це вкрай важливо», - додає військовослужбовиця.
Найбільше Вікторія Українська мріє про українську перемогу, про завершення війни. Хоче якнайшвидше повернутися працювати в Метінвест Бізнес Сервіс:
«Звісно, дуже хочеться повернутись на свою улюблену роботу. До мирної праці, мирних буднів, мирних занять. Почати відбудовувати нашу країну. Я стовідсотково впевнена, що ми впораємось. Ми сильна нація. Сильна й волелюбна. І подолаємо усі виклики. І наші підприємства будуть працювати, і все буде добре».
Раніше ми писали, що запоріжець втратив у бою ногу, але на протезі знов пішов на фронт.
