Художник Магран Тата із Сирії відкрив виставку у Запоріжжі - показав піксель-арт

У галереї Центра молоді відкрили виставку піксельного мистецтва "Про поточне"

Виставка Pixel Art* "Про поточне" 21-річного сирійського художника Маграна Тати з Харькова - це його візуальний щоденник повномасштабної війни в України, де він живе половину життя. Магран вперше виставляється у Запоріжжі.

У галереї обласного центру молоді представлено 15 його робіт. На презентації виставки побувала журналіст ZPRZ.CITY та поспілкувалась з художником.

Читайте також: Хто в Запоріжжі малює інтерактивні зникаючі графіті - подробиці про художників та їхні роботи

- Назва "Про поточне" каже сама про себе - виставка про те, що я переживав особисто з початку повномасштабного вторгнення. Робив цю виставку пів року тому у Харкові, але вона трошки змінена, - розповідає ZPRZ.CITY Магран Тата.

- Яка робота на виставці для вас найулюбленіша або найпронизливіша?

- Думаю, найбільш тяжка робота, яку я малював на 62 день з початку повномасштабного вторгнення. Я вів щоденник і намагався кожні кілька днів фіксувати свої думки, свій стан і малював ілюстрації до того, що думаю. Ця робота про друзів, які загинули під час окупації, які зникли безвісти, та про знайомих, які загинули на фронті.

Я дуже екстравертна людина й у мене багато знайомих по всій Україні. І коли це все сталось то ледь не кожного дня я дізнавався або про трагедію, або що хтось поранений або пропав зі зв'язку. У мене були абсолютно чорні тижні. І ця робота - результат того переживання.

Більшість робіт на виставці мають дату й вирізку з щоденника.

- Як вийшло, що ви живете в Україні?

- Ми евакуювались із Сирії у 2012 році через війну. Спочатку в Київ, а потім одразу поїхали до родичів у Харків. Останні 10 років я живу в Харкові.

- За що ви любите Україну?

- За те, що мене прийняли. За те, що я можу тут займатись тим, чим займаюсь. Що вільно можу робити те, що я хочу.

- Чому не виїхали, коли росія почала повномасштабну війну в Україні?

- Думаю, через те, що не було бажання ще раз все починати заново. Один раз ми вже починали.

Єдине, що коли на початку березня стало небезпечно на Салтовці (район Харкова), ми переїхали у Харківську область до друзів. А в травні, коли Харківську область почали звільняти, ми переїхали назад.

Що стосується Сирії, то там живуть наші родичі, ми з ними на контакті. Але у Сирії небезпечно, приблизно, як і тут. Ми з Алеппо.

Читайте також: У Запоріжжі відкрили виставку, яку не можна пропустити - фото

Ми вже й освіту тут почали отримувати з моїми братами.

- На кого вчитесь?

- На архітектора.

- Як ви себе презентуєте?

- Піксельний і не тільки художник, археолог, архітектор. Ще трошки волонтерством з друзями займаюсь в маленькому штабі.

- Культурним волонтерством?

- Ні, для військових. Щось купляємо, розігруємо якісь речі за пожертви.

Культурним волонтерством я займався до цього чотири роки - на фестивалях, на заходах, сам організовує заходи.

Зараз в Харкові в основному займаюсь галереєю, яку ми відкрили з друзями пару місяців тому, вона називається "Творче нежить", на Пушкінському в'їзді, 6. У нас вже третя експозиція.

- Як вам це вдалось в наш час?

- Виграв грант. Це був перший в житті грант, на який я подався і ми його одразу виграли. Десь до листопада цей грант забезпечує нам існування, а далі треба або шукати нові ресурси, або вийти на самоокупність, не знаю поки.

Якийсь час ми навіть були єдиною галереєю, що працювала в Харкові. Єрмілов Центр працював у якості бомбосховища, інші галереї були закриті. Потім у приміщення Муніципальної галереї заселили комунальне ЗМІ. І тепер Муніципальної галереї не існує - маю на увазі, для нас, харків'ян, які активно займаються мистецтвом.

- Як ви почали займатись пиксель-артом?

- Років п'ять-шість тому грав зі знайомим в гру "Minecraft". І в якийсь момент він почав сам цікавитись піксель-артом, почав скидати мені якісь відео, ми з ним почали малювати. Він перестав через декілька місяців, а я досі займаюсь.

- А ви малюєте для ігор?

- Так, для декількох невеликих онлайнових проєктів на різні ігрові фестивалі, з друзями. Іноді малював для якихось плакатів.

Тобто, я використовую піксель-арт будь-де. Є шопери, які я з подругою робив з піксель-артом.

Ми робили неовишиванку. З подругою зробили на сорочку вишивку піксельного малюнку хрестиком. Я розробив дизайн і візерунки, а подруга вишивала. Потім ми продали цю сорочку на аукціоні за 6666 грн, частина грошей пішла на ЗСУ.

- Чи малюєте олівцями та пензлями?

- Так, у мене є скетчбук, який я завжди з собою таскаю. Я багато років роблю комікси і які ніяк не можу випустити. В основному малюю графіку.

Тому я піксельний і не тільки художник. Але піксель-арт - моє основне медіа.

- Які ваші враження від Запоріжжя?

- Я тут вперше й приємно здивований. У мене були якісь стереотипи через те, що я питав про Запоріжжя у знайомих і всі казали, що це депресивне закинуте місто. А я бачу, що тут відбувається те саме, що й у Харкові, такі самі люди. Сподобались люди, гостинність. Є відчуття, що місто живе й сподіваюсь, що воно розквітне після перемоги.

...Магран Тата знає арабську, українську, російську, англійську мови та трохи німецьку.

*Довідка

Піксель-арт - цифрове мистецтво, створене на комп'ютері за допомогою растрового графічного редактора. Зображення намальовано пікселями (квадратами). У багатьох асоціюється з графікою відеоігор 1980-х-1990-х років.

Читайте також: У запорізькому музеї почнеться серія крутих лекцій про мистецтво