Сталеве подружжя Вершиніних: «Ми назавжди об’єднані металургією»

Михайло та Олександра познайомились на «Запоріжсталі» і зараз пліч-о-пліч працюють на комбінаті

Комбінат бачив сотні історій сталевого кохання, що зародилося у його стінах. Протягом більше ніж 90 років запоріжсталівці  не тільки пов’язували своє професійне життя з комбінатом, а й закохувалися та створювали міцні родини.

Читайте також: Любов переможе: історія захисника і волонтерки, яких поєднала металургія

Одна з історій кохання – подружжя Вершиніних - почалася 12 років тому в управлінні залізничного транспорту «Запоріжсталі». Молода дівчина Олександра щойно після навчання прийшла на комбінат, аби будувати кар’єру, розвиватися у професії і забезпечити своє стабільне майбутнє. Та на «Запоріжсталі» вона віднайшла дещо більше – зустріч з майбутнім чоловіком Михайлом.

«Одразу після металургійного коледжу я прийшла працювати в управління залізничного транспорту. Михайло тоді працював тут поїзним диспетчером, і це було кохання з першого погляду. Він допомагав мені освоювати першу серйозну роботу в моєму житті, завжди підтримував, був поруч. Вже за рік після знайомства ми одружилися», - розповідає Олександра.


Сьогодні Михайло Вершинін – старший змінний диспетчер комбінату, координує роботу служб та підрозділів. Чоловік впевнений: металургія об’єднала їхні з дружиною серця назавжди.

«Коли ви обидва працюєте на комбінаті, це споріднює, бо ви робите спільну справу. Не тільки у роботі, а й по життю ми з Сашею «на одній хвилі», - розповідає Михайло.


Подружжя Вершиніних виховує 9-річну доньку, яка пишається батьками та їхньою роботою.

Читайте також: Міцна мов сталь: історія кохання родини запорізьких металургів

«На початку повномасштабного вторгнення ми з донькою виїхали, бо війна для дітей – це суцільний стрес. Це була невідомість, ми усі були налякані, але менш ніж за півроку ми зрозуміли, що розставання спустошує ще більше і ми потрібні один одному поруч. Ситуація у місті тоді вже стала більш-менш стабільною, і ми повернулися додому», - згадує Олександра.

З того моменту Олександра та Михайло нерозлучні. Саме подружжя металургів ділиться: роки поруч навчили їх слухати та чути один одного, підтримувати та турбуватися про свою пару постійно у  миті щастя і часи випробувань.

Раніше ми писали, що на комбінаті «Запоріжсталь» працюють 364 подружні пари, де чоловік і жінка окрім спільного кохання мають ще й одне місце роботи на двох. Серед них і подружжя Федорченків – Олег та Тетяна, які разом вже вісім років, п’ять з яких працюють на «Запоріжсталі».