Стандарти радянського літа тепер стали курйозами

Через рашистську навалу ми друге літо поспіль лише згадуємо ті славні затори дорогою до Кирилівки. Тимчасово відпочиваємо без Азовського моря і мріємо про невідворотну зустріч з ним.

Свої літні мрії запоріжці втілювали й десятки років тому. Так, сонце, повітря й вода не підвладні часу й політичному режиму, але те, що діється під палючим сонцем, дуже навіть підвладне.

Отже, що такого незвичного робили запоріжці об літній радянській порі.

Робили колективну руханку

1939 рік. Сцена з баяном у Будинку відпочинку ДАЗ (Дніпровського алюмінієвого заводу — так тоді називався Запорізький алюмінієвий комбінат).

Їздили до колгоспу

1984 рік. Учні запорізької школи №54 їдуть на відпрацювання до села.


1955 рік. Робітники «Дніпроспецсталі» на збиранні овочів у підшефному колгоспі в селі Водяне колишнього Кам'янсько-Дніпровського району.

1952 рік. Робітники «поштової скриньки 18» (зараз «Мотор Січ») на сільгоспроботах у селі Новоспаське колишнього Приазовського району. «Годували погано, зате ми були дуже веселими, хоча й працювали від зорі до зорі», - згадувала Олександра Федорівна Касьян, яка колись принесла це фото до редакції (на знімку вона внизу).

А так годували в колгоспі 1961 року. Робітники титано-магнієвого заводу на сільгоспроботах у селі Новополтавка колишнього Чернігівського району (обід).

Тут обід привезли прямо в поле, де студенти Запорізького медінституту працювали на славнозвісній «картоплі». 1973 рік. Пологівський район.

Читайте також: Збереглося 60-річне фото пляжу в Запоріжжі — з розкішною вишкою та стильними пляжниками

Лазили по деревах

Імовірно, кінець 1950-х років. На Запорізькому дубі – символі нашого міста.

1955 рік. Раїса Залужна в парку Енергетиків.

І знову Раїса Залужна! Цього разу 1950 рік, у парку Металургів.

Відпочивали в Будинку відпочинку з характерною назвою «імені XVIII партз'їзду»

1959 рік. Відпочивальники в Будинку відпочинку імені XVIII партз'їзду на Великому Лузі.

Неодмінний елемент перебування у «XVIII партз'їзді» - прогулянка на катері Дніпром з таким же неодмінним фотографуванням.

І жодних шортів!

У будь-яку спеку розкутий чоловік (ну, або напідпитку), як на цьому фото 1967 року, міг навіть оголити торс, але обов'язково — у довгих штанах!

Шорти з'явилися після соціалізму.

Читайте також: Відомий запорізький металург відзначив свій 85-річний ювілей

Ходили на танці до парку

1958 рік. Алла з подругою Оленою на улюбленому танцмайданчику в парку Енергетиків. Цей варіант відпочинку ми віднесли до розряду дивацтв з тієї причини, що тепер у парку ніяких танців ви не знайдете.

Утамовували спрагу з багаторазових склянок…

1962 рік. Друзі п'ють воду в парку Металургів.

…І з ненав'язливим сервісом

1968 рік. П'ють пиво прямо на бордюрі біля будинку на вулиці Яценка, 4. Бочки з пивом ви вже забули?

І зацініть, які порядні молоді люди – усі в білих сорочечках, навіть той, що в піджаку.

Читайте також: У Запоріжжі замінили тротуар, який не знав ремонту понад 60 років - фото

Ходили в літні кінотеатри

1966 рік. Сім'ї Сівакових та Осипових повертаються з відпочинку в «Дубовому гаю» і зупинилися біля кінотеатру імені Леніна, де був літній майданчик для демонстрації фільмів. Погодьтеся, кожен персонаж цікавий у цій мізансцені.

А «До завтра» - афіша кінострічки студії «Таджикфільм»: гонщику в закордонному ралі пропонують на «Волзі» прийти останнім, за що він отримає «Фіат».

1955 рік. Молоді спеціалісти-авіамоторобудівники біля ще одного літнього кінотеатру - імені Шевченка. Що за фільм «Буря» крутили тоді (афіша на задньому плані), так зразу й не розберешся. Спочатку в нас було три варіанти (радянський, американський, угорський – фільми з назвою «Буря» на той час зняли в кількох країнах). Зрештою, додався четвертий і правильний варіант – у радянськоу кінопрокаті 1955 року йшла югославська «Буря». Це буря палкого кохання молодого хлопця до красивої дівчини. Але в нього був суперник.

Читайте також: Сало, олія, спідня білизна: чим розплачувалися з лікарями запоріжці 75 років тому

Ходили вболівати на «Локомотив»


Початок 1950-х років. Ажіотаж біля головного входу на стадіон «Локомотив» (колись був ще стадіоном імені «Комсомольськой правды», а тепер - Класичного приватного університету. Гомонів тут у 90-х роках і радіоринок). Наприкінці 1940-х – на початку 1950-х публіка валила сюди на блискучу футбольну команду «Локомотив». 

Виростали без смартфонів


І головна дивина з висоти нашого часу: «Як я провів літо? Без смартфона».

1955 рік. Алік Старушко біля будинку №232 на тодішньому проспекті Леніна.

Фото: архів «Індустріалки», архів Галини Сосницької, Миколи Черепка, Олександри Касьян, Георгія Осиповича, Ольги Онешко, Валерія Горлова, Раїси Залужної, Павла Євсєєва, Раїси Храпенко, Олени Глущенко, Генадія Горбатенка, Віктора Армяновського, Бориса Старушка, Алли Челпан-Донець.