У Запорізькому обласному краєзнавчому музеї презентовали щорічник "Музейний вісник" - про які історичні події та факти там можна дізнатись
Презентація щорічника "Музейний вісник" № 22 відбулась у Запоріжжі в Міжнародний день музеїв. 22 роки поспіль виданням щорічника займається Запорізький обласний краєзнавчий музей (ЗОКМ), де й відбулась презентація цього науково-теоретичного щоденника, до якого долучають вчених з різних міст.
"Музейник вісник" вдалося видати навіть під час повномасштабної війни. В збірці опубліковані 17 статей 19 авторів із Запоріжжя, Києва, Полтави.
- Багато цікавої інформації читачі знайдуть у розділі «Музеєзнавство». В статті Ольги Чайки «Рукописні книги старообрядців з колекції ЗОКМ» наводиться інформація про поселення старообрядців на півдні України, про їхній внесок в розвиток економіки краю, - повідомили на сторінці краєзнавчного музею у фейсбуці. - Головна увага приділена рукописним книгам, придбаним музеєм в різні роки.
Стаття Світлани Козиряцької «Старий Олександрівськ в графічних роботах з колекції музею» знайомить з серією творів художників С. Ліфенка та Анатолія Грабчільова, які дають уявлення про архітектурні споруди міста в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Ці картини активно використовуються на виставках і в постійно діючій експозиції.
В статті співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Кричевського І. Власенко простежується історія так званої «полтавської» копії ікони «Козацької Покрови» із зображенням останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського.
Світлана Тараненко розповідає про показ подій сучасної історії в експозиції ЗОКМ, про збір експонатів у учасників «Майдану» та АТО, про допомогу волонтерів в цій роботі.
В розділі «Історія» ця ж авторка публікує спогади Ю. Щеголькова про події Другої світової війни – Бабин Яр, концтабір Дахау, радянський концтабір в Середній Азії.
Розділ «Археологія» відкриває стаття Зої Попандопуло про археологічні дослідження наукових співробітників ЗОКМ, які зробили значний внесок у розвиток археології на Запоріжжі. Авторка розповідає про розкопки та розвідки проведені багатьма поколіннями музейників, починаючи з Якова Новицького. Надає інформацію про найцікавіші знахідки, що поповнили музейну колекцію.
Публікацією «Ногайський могильник Бердянського кургану» Геннадій Тощев та О. Фіалко вводять в науковий обіг серію поховань, досліджених на околиці села Нововасилівка Бердянського району в 1977 – 1978 років.
Археологи С. Андрух та Геннадій Тощев опублікували матеріали розкопок одного з курганів, дослідженого експедицією ЗНУ на Мамай-Горі в 2020 році. Тут було виявлено 8 поховань різного часу.
Розділ «Історія» відкриває публікація нашого постійного автора Павла Кравчука, який вводить до наукового обігу архівні матеріали щодо конфірмації міського плану повітового Олександрівська.
Свою першу статтю – «Іван Сірко. Психологічний портрет» опублікувала співробітниця ЗОКМ О. Алєксєєва.
В статті «Передатування чи усвідомлення?» Володимир Лініков на прикладі Бердянська прослідковує зміни в тенденціях датування залежно від змін панівної ідеології.
Олег Власов публікує результати своїх досліджень топоніміки плавневої частини острова Хортиці.
Про роботу юридичного відділу Олександрівської міської управи в ІІ пол. ХІХ – на початку ХХ ст. розповідає в своїй публікації Дмитро Майстро.
В останньому розділі опубліковано інформацію Т. Деркач про червоний мармур на стінах музею.
Вікторія Водоп’ян розповідає про роботу музейних співробітників в нелегких умовах воєнного часу, про нові виставки, що відкрилися за минулий рік, про заходи, що проходили в музеї для дітей вимушених переселенців, про роботу в соціальних мережах, про участь в наукових конференціях, про допомогу, яку надавали музею міжнародні організації.
Про те, як в музеї зброю перетворюють на арт об’єкти, розповідає Ірина. Коробова в публікації «Зброя культури».
Завершують збірку «Спогади археолога та музейника», які написала в останні роки свого життя Алла Плешивенко. Ці матеріали опубліковані в пам'ять про неї.
У Запорізькому обласному краєзнавчому музеї запевнили, що будуть і надалі працювати над створенням цього видання.
Фото зі сторінок у фейсбуці Запорізького обласного краєзнавчого музею й Павла Кравчука.
